– І з того часу працюємо стабільно, – говорить директор. – Маємо підсобне господарство – тримаємо 70 свиней, 500 курей, три дійні корови, все для наших працівників, для заводської їдальні. Є лазня, душові.

Хто хотів працювати – залишився на підприємстві, й у скрутні часи нікого тут не звільняли. А дехто, звільнившись тоді за власним бажанням, через кілька місяців повернувся, зрозумівши, що ситуація стабільна. Нині на заводі працюють майже 50 осіб, колектив дружний, та й робота вимагає саме тісної, злагодженої співпраці, бо в сезон вона триває по суті цілодобово.

– Наприкінці минулого року ми провели підсумкові збори, запросили керівників господарств-засновників, ветеранів заводу, вручили подарунки кращим працівникам, розповіли про наші плани, адже підприємство нарощуватиме потужності. Люди були задоволені, – згадує найважливіші події періоду становлення Олександр Мельник.

Співпраця "плече в плече", як зазначає директор, триває з головним інженером заводу Олексієм Тримком, задоволений керівник роботою головного бухгалтера Галини Пащенко, завідуючої лабораторією Марії Квітки, завідуючого виробництвом Анатолія Рудика, завідуючої складом Олени Шаповал, сушильників зерна, водіїв – власне, всього трудового колективу:

– Вони розуміють мене, а я – їх…

У тому, звісно, найголовніша формула успіху.