– Іване Геннадійовичу, яка причина лихослів’я?

– Варто усвідомлювати, що обсценна (англ. obscene – непристойний) лексика, як і мат зокрема, є невід’ємною частиною будь-якої мови. Матюк – це висловлення психологічної напруги, емоцій і негативного ставлення. Відповідно чим більше в соціумі негативу, тим більше людей вживає так звані ненормативні слова. Власне, саме поняття “обсценності” в мові виникло на основі соціальних заборон (табу), які кожне розвинене суспільство виробляє для захисту своїх етичних норм. Як правило, обмеження накладаються на сферу тілесності – згадайте ту ж християнську мораль, зокрема старозавітного Хама. Більшість світових культур мають заборону демонстрації відверто біологічних, натуральних процесів життєдіяльності. Ті ж заборони перейшли й у мову – назвати процес або частину тіла означало публічно продемонструвати це. Походженням лайки займались багато мовознавців, зокрема й видатна українська дослідниця Леся Ставицька, яка уклала словник української забороненої лексики.

– Але ж основні ненормативні вирази сформувались дуже давно. Маємо величезний прогрес у сфері науки й етики людських стосунків. Чому ж наші сучасники продовжують вживати обсценізми?

– Дослідники виділяють два основних типи чинників вживання ненормативної лексики – соціально-психологічні та індивідуально-психологічні. Перший тип базується на пристосуванні – всі мої знайомі та близькі так формулюють свої думки, і я так буду. Окремим випадком шкідливого впливу оточення є некритичне сприйняття негативного прикладу батьків, тому, коли я чую, як молода мама в присутності дітей брутально лається, мене це обурює. Інші чинники, індивідуально-психологічні, базуються на глибинних комплексах та душевних травмах або просто на обмеженому словниковому запасі й невмінні грамотно висловити думки. Також не можна не враховувати вік людини, оскільки до вищезгаданих чинників у юності додається бажання продемонструвати особисту свободу і дорослість, а в деяких літніх людей бувають напади неконтрольованого лихослів’я через певні фізіологічні зміни.

 – Ви порушили тему вікових чинників вживання забороненої лексики. А чи можна виокремити статеві особливості лихослів’я?

– Для чоловіка мат – це висловлення і словесний доказ його неформального статусу. Коли чоловік вимовляє слово з трьох літер, він ніби каже оточуючим: “Для мене не існує жодних заборон чи обмежень, навіть у мові”. Для нього мат, як не дивно, – вияв його мужності. Це яскраво проявляється у замкнених спільнотах, які складаються повністю чи переважно з чоловіків. Проте всі виховані чоловіки, незалежно від свого неформального становища в суспільстві, намагаються не використовувати обсценну лексику в присутності жінок, дітей. Для жінки мат – це досить сумнівний вияв її емансипації, доказ рівноправ’я з чоловіками. Проте й вони уникають вживання таких слів у присутності представників протилежної статі. Різниться й смислове наповнення обсценізмів – чоловіки частіше лаються, даючи оцінку певному об’єкту дійсності, а жінки – описуючи свій стан або переживання.

– Іване Геннадійовичу, як, на Вашу думку, виховати у суспільстві відразу до таких слів?

– Найперше слід усвідомлювати, що лайка ніколи не була притаманна мовленню українців. Ми ніколи не лаялись в хаті, біля води – через певні давні традиції, в присутності дітей, жінок та людей похилого віку. Навіть вживання мату називалось “лаятись по-московськи”, що доводить чужу українській ментальності природу лайки. А щоб зменшити вживання обсценної лексики, треба, зокрема, привчати людей до спорту – як способу раціонально використати надмірну енергію, якомога раніше навчати дітей культурі спілкування і багато читати – наукові, художні книги, якісну пресу – для збільшення словникового запасу. Бо святе місце порожнім не буває. Обсценізми слід витісняти красивими і точними словами.

Існує думка, що у феномена людської душі є одна важлива властивість. Справді чиста душа не може забруднитися, оскільки жоден етичний бруд до неї не пристає. Якщо це так, то ми не повинні боятися якось розбеститися під впливом ненормативної лексики. Коли людина усвідомить, що у мові є набагато змістовніші та влучніші слова, ніж мат, і що обговорення непристойностей аж ніяк не сприяє створенню свого позитивного іміджу в суспільстві, то вона сама відкине все зайве зі свого мовлення. І тоді, несподівано для самого себе, кожен відчує особливу душевну легкість, яку дарує внутрішня чистота. Спробуйте, і вам неодмінно сподобається.