Відкриваючи засідання, голова обласної ради Іван Момот, який очолює також і конкурсну раду, повідомив, що цього року, в порівнянні з двома попередніми, суттєво збільшилася кількість бажаючих взяти участь у конкурсі – 52 громади. Кожна з них представила свій проект, але для розгляду на засіданні конкурсної ради експерти рекомендували лише 40, у тому числі 7 проектів, підготовлених районними радами, 6 – селищними та міськими (міст районного значення), решта – сільськими радами.
– Попередньо всі представлені на конкурс проекти були уважно розглянуті й проаналізовані фахівцями Департаменту економічного розвитку обласної державної адміністрації, членами конкурсної комісії. Серед них ми відібрали ті, що відповідають вимогам Положення про конкурс, – наголосив Іван Момот.
Конкурсні проекти були представлені й розглядалися в трьох категоріях: І – проекти сільських рад, II – проекти селищних рад та міських рад міст районного значення, III – проекти районних рад. Найбільшу активність щодо участі в цьогорічному конкурсі проектів розвитку виявили територіальні громади Козельщинського, Новосанжарського, Пирятинського та Чорнухинського районів. Водночас із Великобагачанського, Глобинського, Котелевського, Кременчуцького, Машівського, Решетилівського, Хорольського районів не було представлено жодного проекту.
Один із напрямків презентованих на засіданні конкурсної ради проектів – капітальний ремонт місцевих освітніх і культурних закладів, зокрема дитячого садка “Калинка”, розташованого в селі Канави Кобеляцького району. До речі, громада цього села минулого року стала учасником іншого, міжнародного, проекту ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”.
Багато проектів, запропонованих на розгляд конкурсної ради, стосувалися реконструкції чи створення в сільській місцевості вуличного освітлення та централізованого водопостачання, наприклад, у селах Книшівка та Броварки Гадяцького району, Ландарі – Диканського, Шенгаріївка – Зіньківського, Шеки – Лубенського районів та інших.
Говтвянська сільська рада Козельщинсь
кого району презентувала проект, спрямований на придбання автомобіля для амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, а проект Карлівської райради – на купівлю медичного обладнання для центральної райлікарні. У селі Савинці Оржицького району капітального ремонту потребує спортивний зал. Його кошторис – не по кишені Савинській сільраді. Конкурс проектів розвитку територіальних громад – шанс для місцевої територіальної громади отримати фінансову підтримку на його проведення.
Полтавська районна рада представила креативний проект “Велокраїна – Полтавський край запрошує”, спрямований на розвиток велосипедного туризму та туристичної інфраструктури краю.
Підсумовуючи засідання конкурсної ради, її голова Іван Момот наголосив:
– Представлені проекти соціально значимі, спрямовані на покращення життя місцевих громад, вирішення їхніх нагальних проблем. Через те рада конкурсу одноголосно ухвалила рішення підтримати всі презентовані проекти.
Проекти реалізовуватимуться за кошти з бюджетів місцевих рад при фінансовій підтримці організацій-партнерів та за рахунок фінансування з обласного бюджету розвитку.
Напередодні професійного свята працівників місцевого самоврядування ми попросили голів місцевих рад – учасників згаданого конкурсу-презентації розповісти: із якими здобутками вони зустрічають свято і завершують рік; як вирішуються проблеми територіальних громад; чи достатньо для цього повноважень на місцях.
Юрій Марченко, голова Козельщинської районної ради:
– Минулого року в нашому районі було реалізовано сім проектів розвитку місцевих громад за програмою ЄС/ПРООН та три проекти в подібному обласному конкурсі: два – з сільських рад і один – із селищної. Позаторік районна рада за допомогою обласного конкурсу реалізувала проект із реконструкції дитячо-юнацької спортивної школи, створення там спортзалу. Нині до нас приїздять за досвідом. Співпраця депутатського корпусу району з виконавчою владою – на високому рівні. Спільно впроваджуємо всі проекти, вирішуємо проблеми. На цьогорічний обласний конкурс проектів розвитку територіальних громад Козельщинський район підготував найбільше – 10 – пропозицій. Одна не пройшла відбір, тож ми представили 9 проектів: районної ради, два – селищної і шість – сільських рад. Всі отримали фінансування з обласного бюджету.
Тетяна Мілька, сільський голова с. Книшівка Гадяцького району:
– Протягом цього року займалися налагодженням водопостачання, а саме – створили комунальне підприємство для забезпечення населення водою. Воно діє вже три місяці. Налагоджуємо роботу з надання різних послуг, вивезення сміття тощо. Працюємо над вуличним освітленням. У цьому році, думаю, закінчимо цю роботу в Книшівці, розпочали в Броварках, є ще маленьке село Дучинці, сподіваюся, і туди дійде черга. В органах самоврядування працюю з 1990 року, спершу – секретарем сільської ради і друге скликання – сільським головою. Сільські ради мають повноваження і для нотаріальних дій, мешканцям це набагато зручніше, ніж їздити в райцентр. Не знаю, як люди зрозуміють адміністративну реформу, але якщо буде укрупнення і одна сільрада обслуговуватиме 5 тисяч населення, це, на мою думку, створить додаткові проблеми для людей.
Микола Каленіченко, сільський голова с. Першотравневе Зіньківського району:
– Плануємо провести реконструкцію вуличного освітлення в селі Шенгаріївці. В Першотравневому це вже зроблено. Для нашої ради найбільша проблема – це старіння населення. Друга проблема – впровадження у агровиробництво нових технологій вивільняє багато робочих рук, і людям ніде працевлаштуватися. Виживають за рахунок підсобного господарства. Вихід може бути у створенні в сільськогосподарських районах невеликих переробних підприємств. Були у нас кооперативи, пункти із заготівлі молока, але через затримки виплат виникало багато проблем, і вони розпалися. До райцентру неблизько, на роботу не наїздишся. Хоча відрадно, що деякі виробництва в районі відроджуються.
Тетяна Белей, сільський голова с. Андріївка Диканського району:
– Хочемо в селі відкрити дитячий садок. Будівля хороша, та більше 20 років не використовувалася. Половина її здається в оренду, половина стояла пусткою. Провели туди водогін, поставили пластикові вікна. Нам дуже допомагає місцевий агровиробник – приватна агрофірма “Подоляка”. У нас дружний колектив депутатів, немає політичних протистоянь,
і вся громада згуртована.
Василь Граб, сільський голова с. Савинці Оржицького району:
– Села нашої сільради розташовані майже на межі з Черкаською областю. Одна з проблем – те, що молоді ніде займатися спортом, проводити вільний час. Школярів і молоді до 30 років у нас близько двохсот чоловік. Створене громадське об’єднання “Спортивні Савинці”, яким керує Андрій Гроза. Постало питання ремонту спортзалу. Ми стали учасниками обласного конкурсу проектів розвитку місцевих громад, отримаємо частину коштів із бюджету, частину вкладуть місцеві жителі, буде гарний стимул. Крім спорту, активно діє художня самодіяльність. Будинок культури не опалюється, але люди настільки активні, що репетирують, виступають і в холодному залі. Пройшов у нас нещодавно прекрасний концерт на свято села і храмове свято Михайла. Агрофірма “Зоря” – найбільший роботодавець на території сільської ради. Соціальні угоди місцевих рад із користувачами землі – добре починання, і якщо договірні умови виконуються, то це значно поповнює бюджет сільської ради.
Олексій Рябоконь, Пирятинський міський голова:
– Пирятин розвиває стосунки з містами-партнерами. Співробітництво у нас налагоджене із Лєжайським повітом Польщі. Для нас важливі рівнозначні партнери, щоб запозичити досвід, який безпосередньо стосується органу самоврядування базового рівня. Хоч певною мірою наші функції і повноваження відрізняються, особливо в галузі освіти, в земельних питаннях. Впроваджуємо метод цільових делегацій, скажімо, наші комунальники вивчають досвід польських колег. У вересні ми знайомилися із організацією роботи зі збору й утилізації твердих побутових відходів. Для нас це актуальна проблема. Тепер запроваджуємо спосіб збирання сміття в фірмові пакети. Завдяки програмі “Прозора Польща – прозора Україна” в Пирятині проходять делібераційні майстерні, коли запрошуються громадськість, зацікавлені організації і радяться разом, формулюють проблему, визначають комплекс заходів. У нас вже розроблені заходи з формування і впровадження системи організації збирання та вивезення твердих побутових відходів, що включають облаштування майданчиків для збору, облік і попереднє групування відходів за видами. Ми ознайомилися із досвідом польських колег, міст Червонозаводського, Миргорода щодо цих питань. Відновлюємо також партнерство з угорцями, у перспективі – співпраця з хорватами.
Інна Календарь, сільський голова с. Веселий Поділ Семенівського району:
– Зробили ремонт Паніванівського сільського будинку культури, вже було відкриття, виступали артисти Полтавської філармонії. Обігріваємо електроприладами. Щоб встановити стаціонарне, енергоощадне, опалення, будемо брати участь у всеукраїнському конкурсі місцевих проектів. Крім цього, на всеукраїнському конкурсі минулого року ми отримали грант для будівництва стадіону, зараз завершуємо опоряджувальні роботи. У таких проектів дуже велика ефективність, тільки завдяки їм можна щось зробити за умови співфінансування. Займаємось благоустроєм села. Створено два обслуговуючих кооперативи. Один із них – “Паніванівське джерело” – із водопостачання. Внески споживачів, допомога сільради і району – і зробили водогін. Кооператив “Веселоподільський” займається ремонтом дитсадка, тих приміщень, які не використовувалися.
Валерій Зінченко, голова Гребінківської районної ради:
– Вітчизняний і європейський досвід свідчить, що за самоврядуванням – майбутнє. Упевнений у тому, що і владні структури, і новообрана Верховна Рада мають повернутися обличчям до органів місцевого самоврядування і здійснювати принцип фінансування і життєдіяльності місцевих громад не за принципом “на тобі, небоже, що мені негоже”, а щоб забезпечити повний обсяг делегованих повноважень, які даються самоврядуванню. На жаль, делеговані повноваження фактично фінансуються за залишковим принципом. Хотілося б, щоб європейські традиції місцевого самоврядування перемогли й в Україні.
Григорій Гаврилець, селищний голова Нової Галещини Козельщинського району:
– Хотілося б більшого фінансування. Цієї осені виникла фінансова проблема, коли кошти на рахунках є, платіжні доручення лежать, а розрахуватися за виконані роботи – проблематично. Через це у нас не завершена реконструкція вуличного освітлення. Але вже потроху виходимо з цієї ситуації. Взагалі селище Нова Галещина – це три житлових масиви і приватний сектор. Актуальною є проблема водопостачання, оскільки близько до поверхні підходять поклади залізної руди і поблизу немає підземних джерел. Нині вода в будинки подається. За кошти проекту ПРООН і нашої громади в селищі встановлено водопровідну вежу, за кошти селищної ради збудовано два відрізки водогону. За державні кошти, отримані за допомогою обласної і районної державних адміністрацій, торік пробурена свердловина для питної води, зараз триває оформлення документів. У наших планах – зробити хороший стадіон у селищі. Поки що є тільки футбольне поле, а місцева команда виступає дуже достойно на районному і обласному рівнях. Хочемо почати будівництво приміщень для спортсменів і суддів у наступному році.
Надія Головко, сільський голова с. Рибалки Козельщинського району:
– Наша сільська рада – невелика, об’єднує чотири села: Рибалки, Миргородщину, Нову Україну та Чорноглазівку. Як і всюди по селах, у нас теж багато літніх людей, але є й молоді сім’ї. Вони виховують 26 діток, а дитячого садка немає. Оце – наша найбільша проблема. Інша – давно не ремонтований Будинок культури, зведений ще у 1965 році. Проте нам вдалося його зберегти у робочому стані. Тут відбуваються заняття хорового, танцювального гуртків, глядацька зала розрахована на 150 посадкових місць. Будинок культури потребує заміни системи централізованого опалення на більш економне. Залучили до цієї справи наших партнерів – фермерське господарство “Хлібодар” та агрофірму “Добробут”. Але ще потрібні гроші, бо того бюджету, який ми нині маємо, не вистачає на розв’язання всіх болючих соціальних проблем. Тож і вирішили подати проект, сподіваємося, що в рамках обласного конкурсу розвитку територіальних громад отримаємо кошти на його ремонт.
Віталій Червяк, Чорнухинський селищний голова:
– Серед найболючіших проблем нашого селища – незадовільний стан доріг, екологічні питання. Але намагаємося поступово їх вирішувати. Так, у грудні минулого року нарешті завершили будівництво очисних споруд, розпочате ще 2006 року. До цього часу Чорнухи взагалі не мали власних очисних споруд. На реалізацію цього проекту було виділено 2 мільйони гривень державної субвенції. Нині завершується будівництво першої черги каналізаційного колектора довжиною близько 3 кілометрів. Без державної підтримки самотужки реалізувати такі великі проекти нам було б не під силу, позаяк бюджет Чорнухинської селищної ради становить 1,6 мільйона гривень, й левову частку його ми витрачаємо на утримання дошкільного навчального закладу, розрахованого на 120 дітей. Тож капітальний ремонт двох ділянок доріг, який тривав минулого року, теж проводився за державні кошти. А за гроші з селищного бюджету на одній із вулиць селища встановили освітлення. Проблем у селищі ще багато. Зокрема відсутність сміттєзвалища, необхідність заміни вікон у дитячому садочку “Берізка”. До речі, для цього ми й
розробили проект, який представили на обласному конкурсі.
Рубрика: 
