У цілому Ланнівський цукрозавод Карлівського району по власній сировинній зоні, до якої входять ПП “Ланна-Агро”, ТОВ “Ланнівська МТС” і ТОВ “Промінь” Полтавської та ПП “Залиманське” Харківської областей, а це загалом близько 11 тисяч гектарів орендованих земель, відводить під цукристі 2 тисячі гектарів. Ще на 3 тисячі гектарів посівів буряків тут традиційно укладають угоди із сусідніми агроформуваннями. Можна було б збільшити площі, але з огляду на економічну доцільність їх не розширюють. За здану сировину підприємство на 70 відсотків розраховується, так би мовити, “живими” коштами, на 30 – працює за давальницькою схемою. Хоча давальницька схема, за словами генерального директора ПП “Ланнівський цукрозавод”, депутата обласної ради Олександра Тимохи, – то вчорашній день, бо за таких умов реалізація “давальницького” цукру, надто якщо це великі партії продукції, як правило, здійснюється через маркетингову службу цукрозаводу. На запитання, як вигідніше – купувати цукрові буряки за гроші чи розраховуватися виготовленою продукцією, керівник підприємства з гіркотою відповідає, що зараз не вигідно ні те, ні інше, оскільки немає ціни на цукор. Ціна, звісно, є, та вона аж ніяк не влаштовує цукроварів. Адже, якщо собівартість виробництва “білого золота” становить близько 6 гривень за кілограм, мінімальна, встановлена Кабміном України відпускна ціна із заводу має бути не нижчою за 4,9 гривні за кілограм, а ринок взагалі диктує закупівельну ціну – 4,85 гривні за кілограм. Тож як може виживати, а головне – розвиватися, підприємство? До речі, у собівартості цукру близько 50 відсотків (майже 3 гривні з виробленого кілограма) становить вартість енергоносіїв.

– Олександре Федоровичу, а як взагалі формуються ціни на цукор і чи дозволяють вони цукровиробництву бути прибутковим?

– Частково ціни на цукор формуються, так би мовити, “зверху”, постановами про мінімальну ціну, про ринок цукру. Якби споживчий ринок був менш заповнений цукром або на повну потужність працювали підприємства харчової, переробної, кондитерської промисловості та був відповідний попит, то можна було б продавати значно більшу кількість цукру. Але попиту як такого немає. На жаль, на відповідному ринку пропозиції значно перевищують попит. Звісно ж, попит залежить і від збіднілого споживчого кошика українців, що в свою чергу впливає і на повномасштабну роботу переробних підприємств харчової промисловості. Усе це в комплексі у певний період, точніше під час сезону виробництва цукру, коли цукрозаводам чи не найбільше потрібні кошти, щоб розрахуватися за спожиті енергоносії, виплачувати заробітну плату та сплачувати податки, змушує нас “викидати” на ринок значні обсяги цукру за порівняно низькими цінами. Це, звісно, не дає можливості цукроварам отримувати прибутки. Але з часом, приблизно з березня-квітня, зазвичай ситуація вирівнюється, й ціна на цукор зростає.

– Яким чином можна здешевити собівартість цукру, і як підприємство знижує енергозатратність виробництва цукрового заводу?

– Через сезонність цукровиробництва, а сезон зазвичай триває 4 – 5 місяців, ця галузь не може працювати без залучення кредитних ресурсів. Банківські кредити нині можна брати не менш як під 24 відсотки річних, тож залучати такі кошти не всім під силу. Відтак технологічно розвивати підприємство досить складно. Однак ПП “Ланнівський цукрозавод” віднаходить можливості, аби реконструйовувати виробництво, знижувати його енергоємність, що в кінцевому результаті сприяє здешевленню собівартості цукру. На підприємстві розроблено спеціальну програму зі зниження енерговитрат. Скажімо, в цьому році встановлено автоматику на один із котлів газового горіння, що дало змогу на 15 відсотків зекономити витрати природного газу. Також вдалося удосконалити ряд технологічних процесів при переробці цукрових буряків та виробництві цукру, що дало відчутний економічний ефект.

***

Варто наголосити, що на Ланнівському цукрозаводі ведуть практично безвідходне виробництво. Так, відходи, отримані від основного виробництва, мелясу та жом, продають підприємствам, які виробляють спирт і дріжджі, а ще – агроформуванням та приватним індивідуальним господарникам для годівлі худоби. Слід додати, що під керівництвом Олександра Тимохи успішно працює і сільгосптовариство ПП “Ланна-Агро”, що має в обробітку 4 тисячі гектарів земель. Окрім рільництва, тут розвивають тваринництво, утримують 950 корів, надої на кожну з яких сягають 6,4 тисячі кілограмів молока за рік. Для власних потреб утримують і свинопоголів’я. У господарстві також розводять овець породи асканійська (200 голів), є тут і коні – рисаки та ваговози. Значну увагу в агроформуванні приділяють кормовиробництву, майже 600 гектарів земель відводять під багаторічні трави, мають і власний комбікормовий завод. У цьому році провели реконструкцію тваринницьких ферм, молочнотоварні ферми сільгосппідприємства обладнані молокопроводами й танками-охолоджувачами. Стосовно товарного вирощування сільськогосподарських культур, то вони тут, так би мовити, у повному асортименті: цукрові буряки, ранні зернові й зернобобові, кукурудза, соя, гречка, соняшник, адже господарство має потужні зерносклади на 30 тисяч тонн одночасного зберігання зерна і 2 сучасні зернові сушарки, які дають змогу підприємству працювати “з коліс”. Хоча в сільгосппідприємстві дотримуються відповідних технологій агровиробництва, на жаль, через вкрай несприятливі погодні умови цьогорічний урожай зернових та олійних культур не надто порадував хліборобів, а от цукрових буряків зібрали в середньому по 380 центнерів з гектара (на дослідних ділянках – по 580 центнерів). З турботою тут ставляться до землі: окрім глибокої оранки на полях, де вносили органічні добрива, на решті площ проводять нульовий, мінімальний або поверхневий обробіток грунту. Для цього мають відповідну сучасну техніку імпортного виробництва. Останніми роками машинно-тракторний парк сільгосппідприємства поповнився потужними тракторами, також придбали новий високопродуктивний оприскувач, широкозахватну сівалку. Щорічно й своєчасно 800 пайовиків агроформування отримують хороший додаток до своїх сімейних бюджетів: за орендований пай господарство сплачує 4,2 відсотка від його вартості.

А ще в ПП “Ланна-Агро” займаються садівництвом і ягідництвом, бджільництвом, мають млини й пекарні. Дбають і про соціальну сферу населених пунктів тих сільрад, на території яких господарство орендує землі. ПП “Ланна-Агро” опікується медичними закладами й дитсадками, допомагає ремонтувати школи й сільські клуби, підтримує розвиток фізичної культури та спорту. Тільки минулого року на підтримку соціальної сфери господарство спрямувало близько 500 тисяч гривень. Пам’ятають тут і про ветеранів.

З нагоди професійного свята – Дня працівників сільського господарства – в ПП “Ланна-Агро” підбивають попередні підсумки хліборобського року, визначають кращих фахівців своєї справи. В їх числі – завідуючий тваринницьким комплексом Куликівського відділку (утримується 520 корів) Михайло Мацько, тваринниця відділку, розташованого у селі Львівське, Неля Пономаренк
о, яка отримує приріст молодняку ВРХ по 950 грамів за добу. Механізатор Володимир Огар трактором “Кейс-530” обробив 4400 гектарів земель, а комбайнер Сергій Яременко зібрав урожай сільськогосподарських культур на площі 1100 гектарів. Із такими працівниками можна вирішувати завдання будь-якої складності, вважає Олександр Тимоха.