– Господарник сам, керуючись власними знаннями і можливостями, вирішує, коли, що і скільки сіяти, кому продати вирощене, – розмірковує керівник агрофірми. – Його не змушують вивозити останнє зерно, залишаючи на корми 10–20, максимум – 30 відсотків від потреби, а потім "піднімати" виснажених корів. Сьогодні теж чимало проблем, які не вирішуються практично протягом останніх двох десятиліть, і чи не найбільша з них – диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію. Весь світ живе за рахунок агровиробництва, але в нашій державі селянську працю не цінять належним чином. На жаль, склалися низькі закупівельні ціни на молоко, не відповідає витратам на виробництво й вартість на ринку свинини та яловичини. Зрозуміло, що так довго тривати не може: або зміняться підходи до вирішення питань ціноутворення на сільськогосподарську продукцію, або ж взагалі у державі не буде тваринництва…

***

Так уже склалося, що у ПАФ "Україна" господарюють самостійно, без інвесторів. Обробляють         7 тисяч 150 гектарів землі на території Великобагачанського, Хорольського, Семенівського та Миргородського районів. Тут застосовують високоінтенсивні технології в галузі рослинництва.

– Нинішній рік був нелегким, – розповідає головний технолог галузі рослинництва агрофірми Валентина Халімончук. – Свої корективи внесла погода – сильно дошкуляла посуха. Дощів практично не було. Я вже багато років працюю у сільському господарстві, проте бачила вперше, щоб страждали не тільки культурні рослини, а й навіть бур'яни. Тож урожай ранніх зернових зібрали менший, ніж очікували, – близько 30 центнерів із гектара. Пізні культури вродили трохи краще. Соняшнику мали понад 25 центнерів із гектара, кукурудзи – 73, цукрового буряку – понад 400.

Їдемо вздовж полів експериментальних культур. Валентина Халімончук хвалиться, що на землях господарства віднедавна з'явився сорт пшениці, розроблений науковцями Полтавської державної аграрної академії, і назвали його на честь їхнього села – Радивонівка. Також каже, що гарних результатів у рослинництві не змогли б досягти, якби не самовіддана праця механізаторів Володимира Миколенка, Володимира Семуха, Петра Белінського, Петра Великого, Миколи Михальченка, Миколи Компанійця і багатьох-багатьох інших, хто під час збору врожаю з раннього ранку й до пізнього вечора – у полі, а в зимовий період готує техніку до посівної. До речі, в "Україні" використовують високопродуктивні агрегати як імпортного, так і вітчизняного виробництва.

У господарстві здебільшого застосовують безплужний обробіток, що, за словами Івана Балюка, забезпечує розпушення ґрунту, насичує його вологою. Водночас під цукрові буряки проводять глибоку оранку.

– Плоскоріз і дискові борони – головне знаряддя для обробітку землі. Це економічно вигідно, до того ж заощаджується час на виконання рільничих робіт, – переконаний керівник агрофірми.

***

Гордістю "України" є її тваринництво. Тут виробляється більше половини районного валу молока і м'яса. Успішно функціонують два племзаводи із вирощування племінного молодняку свиней великої білої породи та української червоно-рябої молочної породи великої рогатої  худоби.

За останні двадцять років у агрофірмі не зменшили поголів'я корів. Племінного молодняку свиней щороку реалізують близько тисячі голів майже в усіх областях України. Це – найкращий показник в області. Спільно з Інститутом свинарства й агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України вивели багачанський тип великої білої породи свиней. Під час їхньої контрольної відгодівлі сільгосптварини дали приріст – 1 кілограм 400 грамів на добу – найбільше серед усіх племгосподарств області. На фермах у всіх приміщеннях є молокопроводи, "годувальні столи", кормозмішувачі.

Загалом в "Україні" працюють понад триста чоловік, влітку їх кількість зростає до чотирьохсот, бо значно збільшується обсяг робіт. Крупорушки, млин, олійниця, макаронний цех, хлібопекарня, невеликий м'ясокомбінат – усе це в ПАФ "Україна" працює і приносить прибутки. Скажімо, товарне виробництво м'ясо-ковбасних виробів, асортимент яких налічує близько 40 видів, становить 100 тонн готової продукції на рік. Реалізують її у 7 власних магазинах у Великобагачанському й Семенівському районах та ще в двох торговельних закладах "на колесах" – обслуговують також і мешканців Шишацького, Хорольського, Глобинського та інших навколишніх районів.

– Можна було б налагодити й переробку молока, – каже Іван Балюк, – навіть частину обладнання для цього вже закупили, однак поки що не знайшли відповідних спеціалістів для організації та налагодження монтажного процесу молокопереробного виробництва.

Певно, це ще все попереду, бо ж можливості аграрного виробництва в ПАФ "Україна", як показує практика, по суті невичерпні.

– У селі треба працювати день і ніч, – переконаний Іван Махтейович. – Ось тоді зможемо долати будь-які негаразди і матимемо високий результат.