Перед початком пленарної частини зібрання його учасники оглянули виставку сільськогосподарської техніки провідних світових виробників. Свої досягнення презентували науковці Інституту свинарства й агропромислового виробництва НААНУ та ПАТ “Полтаваплемсервіс”, навчальний науково-виробничий комплекс Полтавської державної аграрної академії “Полтава-Органік”, що працює на базі ПП “Агроекологія” Шишацького району. Послуги аграріям пропонували банківські установи, виробники та дистриб’ютори посівного матеріалу, засобів захисту рослин, сервісу ведення сільського господарства…

– Сільськогосподарська галузь для полтавського регіону є визначальною, і ми завжди приділяли цьому напрямку економіки значну увагу. Адже робота на землі – це й питання зайнятості сільського населення, і виробництво сільськогосподарської продукції. І хоча область є лідером у різних напрямках агровиробництва України, проте ми маємо й чимало невикористаних резервів. Є ряд актуальних питань щодо подальшого розвитку сільськогосподарської галузі, які необхідно обговорити, оскільки прийнято ряд нормативних актів на рівні центральної виконавчої влади, – зазначив, відкриваючи роботу зібрання, голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко.

Про ситуацію, що склалася в аграрному секторі області, інформував начальник головного управління агропромислового розвитку ОДА Сергій Фролов. Він, зокрема, наголосив, що стабільного розвитку АПК області протягом останніх 5 років досягнуто за рахунок значного підвищення якісного рівня машинно-тракторного парку, поліпшення насінництва, впровадження інтенсивних технологій вирощування та систем захисту рослин. Важливим фактором, що впливає на збільшення обсягів виробництва зерна, є відпрацювання оптимальної для області структури посівних площ, в якій надається перевага пізнім культурам, кукурудзі та сої. Керівник галузі також звернув увагу присутніх на недопустимість зменшення площ посіву озимих зернових культур, попередивши, що наступного року жодне сільгосппідприємство не залишиться осторонь формування регіонального ресурсу продовольчого зерна. Водночас Сергій Фролов констатував, що паралельно зі збільшенням виробництва сільськогосподарської продукції й зростанням прибутків сільгоспвиробників, на жаль, відбувається зниження родючості грунтів, погіршення їх якісних показників, оскільки з року в рік зменшується кількість внесених у грунт мінеральних та органічних добрив. Було також детально проаналізовано роботу тваринницької галузі та птахівництва. Йшлося і про надання дотацій сільгоспвиробникам за новими програмами підтримки агровиробництва. Зазначалося, що влада й надалі ініціюватиме впровадження інвестиційних проектів у аграрній галузі. Водночас наголошувалося, що робота аграрного сектора залежить від урегульованості цінового, митного, податкового та кредитного механізмів.

– На державному рівні передбачено конкретні заходи по докорінній зміні підходів до використання земель як основного засобу сільгоспвиробництва, збереження родючості грунтів. Сьогодні ми можемо говорити про недосконалість законодавчої бази, незрозумілі позиції щодо впровадження деяких нормативних актів, високу вартість виготовлення проектів землеустрою, їх якість. Але реальність така, що найближчим часом нам доведеться дотримуватися науково обгрунтованих сівозмін і відповідних структур посівних площ. Назрілими є й питання природоохоронного законодавства, – наголосив Сергій Фролов.

Про проблемні питання виготовлення та впровадження проектів землеустрою, паспортизації сільськогосподарських земель інформував директор департаменту з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства України Дмитро Царьов. Він зазначив, що переважною більшістю землевласників та землекористувачів ігноруються основні закони землеробства, тож для наведення порядку в цих питаннях і прийнято закон щодо збереження родючості грунтів, а відповідною постановою визначено порядок розроблення проектів землеустрою. На Полтавщині вже укладено 152 угоди на виготовлення цього документа. Керівник департаменту попередив, що за порушення основних законів землеробства передбачено штраф у розмірі від 2 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас сплата штрафу не звільняє землекористувача від виготовлення проекту землеустрою, що коштуватиме близько 100 тисяч гривень і буде поновлюватися кожні 5 років.