З 1 квітня ц. р. нам підвищили квартплату до 14,40 гривні за               1 квадратний метр. Тепер за кімнату, в якій зареєстровано троє людей, потрібно платити 484 гривні, а до квітня було 200 гривень. Але ж газ, вода, електроенергія з весни не дорожчали. Звідки такі розцінки? Нам не надали їх обґрунтування. За цими тарифами платити не згодні, тому вже стали боржниками. Хочемо, щоб ці тарифи були узгоджені з райвиконкомом, Антимонопольним комітетом. Адміністрація ПАТ “Тепловозоремонтний завод” не усунула виявлених Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України порушень законодавства, і ми повинні сплачувати ціну, що вдвічі перевищує середній розмір квартплати за користування жилими приміщеннями в місті.

Відповідно до Типового положення про гуртожиток керівники підприємств, установ, організацій і навчальних закладів несуть персональну відповідальність за правильне використання гуртожитків. Мешканцям нашого “спільного дому”, крім квартирної плати та плати за комунальні послуги, додаються також витрати на утримання гуртожитку, що не передбачено законодавством. Відповідного договору з нами не укладали.

Ремонту в гуртожитку давно не проводилося. На 5-му поверсі на кухні вже кілька років немає води, носимо її з умивальника. В іншому крилі поверху – також проблеми з водою. Світить одна лампочка на весь коридор…

Ми хочемо реалізувати свої конституційні права і приватизувати кімнати. А для цього треба повернути гуртожиток у комунальну власність міста. Будівля споруджувалася тепловозоремонтним заводом 30 років тому. Згодом гуртожиток належав місту, тепер – знову заводу. Завод формує тарифи на послуги, ми зовсім безправні, особових рахунків у нас немає. На всі запитання нам відповідають: якщо щось не влаштовує – йдіть і наймайте або купуйте квартири.

Сподіваємось, що відповідні інстанції допоможуть вирішити наші проблеми.