– Будь-яка справа в будь-якій галузі тісно пов’язана з економікою виробництва. Тож нині йтиме мова про економіку рослинництва, тваринництва, садівництва, рибництва, бджільництва, овочівництва, – зазначив, відкриваючи роботу конференції, проректор з наукової роботи ПДАА Микола Опара. – Розглядатимуться й питання подальшого застосування розвитку органічного землеробства, енергозбереження у рослинництві й тваринництві. Адже проблема використання альтернативних джерел енергії, сонця, вітру – це проблема номер один не тільки в нашій області чи в Україні, а й в усьому світі. Актуальними нині є перспективи формування соціально-економічного партнерства між сільськими громадами, орендарями землі, створення сприятливих економічних умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Все це в комплексі має сприяти здешевленню виробництва сільськогосподарської продукції, подоланню економічних криз.

Детальний аналіз досягнень та перспектив розвитку аграрної галузі краю провів заступник голови облдержадміністрації Володимир Замикула. Він акцентував увагу на роботі обласної консультативної ради при голові ОДА, завданням якої є наближення аграрної освіти й науки до сучасних вимог виробництва. Членами консультативної ради є й чимало викладачів та студентів ПДАА. За значний внесок у розвиток аграрної науки й менеджменту ряду науковців було вручено почесні відзнаки. Володимир Замикула зупинився й на головних завданнях Програми соціального розвитку сільських населених пунктів Полтавської області.

Загалом на міжнародній конференції прозвучало понад 100 доповідей із актуальних питань агровиробництва. У рамках роботи заходу діяло 9 секцій, було напрацьовано ряд пропозицій у питаннях менеджменту та управління аграрними підприємствами, підтримки сільгоспвиробників державою.

– В епоху знань найважливішим є людський ресурс. Це – знання, уміння ухвалювати нестандартні рішення у складних ситуаціях, що залежить від кадрового ресурсу. І саме рішення, прийняті на цій конференції, допоможуть створити таку державну програму, яка зможе забезпечити проведення нормування, з тим, щоб визначити необхідну кількість відповідних спеціалістів, яких зараз потребує галузь. Адже нині молодий спеціаліст має відповідати таким запитам, як знання ведення господарства, технології агровиробництва, вміння працювати з людьми. Загалом сільгосппідприємство має виконувати не лише економічні функції, а й соціальні. Відтак фахівець має знати не лише економіку чи технологічні аспекти, а й законодавство, мати навики спілкування з партнерами й представниками влади, уміти розробляти поточні й стратегічні плани. Майбутнє – саме за такими фахівцями, оскільки метою сучасної системи аграрного менеджменту має стати забезпечення сталого розвитку галузі, – зазначила завідуюча кафедрою менеджменту ПДАА Тамара Лозинська.