Чудо звершилося у 1579 році в Казані, коли місто спіткала велика біда: пожежа майже повністю знищила його. Небесна Заступниця явилася дев'ятирічній дівчинці Мотроні уві сні й наказала їй сповістити духовну та світську владу міста взяти ікону Її з глибин землі й вказати місце перебування святого образа – на попелищі будинку батьків дівчинки. За переказами, чудеса від ікони почалися ще під час її перенесення з місця явлення до Хрестовоздвиженської церкви Богородицького монастиря: зцілилися двоє сліпих, які брали участь у процесії. Пізніше на місці явлення ікони був заснований жіночий монастир на честь новознайденого Казанського образа, а першою черницею його стала сама Мотрона, яка прийняла ім’я Маври.

У 1579 році список із Казанської ікони був відправлений у Москву цареві Івану IV (Грозному). Пізніше, за Петра I, один зі списків перенесли в Санкт-Петербург.

У роки “смутного часу”, коли Москва боролася з польським наступом, список із чудотворного образа Казанської Божої Матері був переданий князю Димитрію Пожарському. За переказами, вночі у захоплений Кремль до архієпископа Елласонського Арсенія явився великий російський святий Сергій Радонезький. Він сказав, що завтра Москва буде “в руках російського ополчення”. Архієпископ був тоді хворий, але після чудесної події зцілився і з благоговінням повідомив про пророцтво російському воїнству. Наступного дня ополчення на чолі з князем Пожарським відбило напад польського війська, а незабаром був звільнений і Кремль. 22 жовтня (4 листопада за н. с.) 1612 року російське військо, зробивши хресний хід із чудотворною іконою Казанської Богородиці, увійшло в Кремль.

У XIX столітті Казанський образ став, поза сумнівом, найшанованішою іконою в Росії. До кінця століття в імперії були десятки офіційно шанованих місцевих списків Казанської ікони в різних єпархіях. Отож не було й повної ясності, де знаходився оригінал явленої ікони, але більшість думок схилялася до того, що він був у Казанському Богородицькому монастирі. У ніч на 29 червня 1904 року ікона з нього була викрадена разом із образом Спасителя в дорогоцінних ризах. Злочинця викрили, але він стверджував, що коштовності й оклад образа продав, а саму ікону знищив, що було підтверджено слідчими діями та судом присяжних. Втім, згодом він не раз змінював свої свідчення, виникало багато версій і в зв’язку з іншими обставинами, що з’ясувались під час слідства. Тож доля ікони й понині – велика загадка.

На церковній службі, в дні шанування ікони, віряни звертаються до Богоматері зі словами тропаря свята: “…Всім нам поможи, Царице і Владичице, що в напастях, бідах і недугах, обтяжені гріхами багатьма перед Пречистим Твоїм образом молимося зі сльозами, непохитну надію на Тебе маючи…”

У народі вірили, що ця чудотворна ікона є покровителькою сімейних пар. Іконою Богородиці зазвичай благословляють молодят, які беруть шлюб. День її вшанування вважається особливо сприятливим для одруження.