Для її постановки запросили відомого сербського режисера-лялькаря Живомира Йоковича, знаного як засновника театру ляльок "Піноккіо".

Ця вистава для режисера стала дебютом в Україні. У ній ідеться про кохання японських мишенят, МИ-ШІ-КО та МИ-ШІ-САН, котрі не можуть бути разом, оскільки батьки бажають, щоб дочка вийшла заміж за "найсильнішого і наймогутнішого" – Ясне Сонечко. МИ-ШІ-КО вирушає на його пошуки, а знайшовши, чує, що наймогутнішою є Біла Хмаринка. Але вона відмовляється від такого "титулу", направляючи МИ-ШІ-КО до Штормового Вітру, а він, у свою чергу, – до Великої Китайської Стіни. Кульмінацією вистави стали слова Великої Китайської Стіни про те, що звичайні миші, такі, як МИ-ШІСАН, і є наймогутнішими й найсильнішими. На радощах мишеня спішить додому. Батьки схвалюють вибір дочки і дають дозвіл на весілля.

Особливістю постановки стало використання для декорацій лише білих парасольок, що "трансформувалися" то в гору, то в штормові хвилі, то у Велику Китайську Стіну. Гра на сцені відбувалася під супровід японської народної музики.