Бо які б «надсучасні» умови ми не створювали в інтернатних закладах, вони ніколи не замінять материнську ласку і батьківську турботу. Тому сьогодні в області ми активно розвиваємо сімейні форми виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. У 2012 році усиновлено 36 дітей. Під опікою та піклуванням у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу виховується 2051 дитина (78,6 відсотка до загальної кількості). З них у 25 дитячих будинках сімейного типу та 137 прийомних сім’ях виховується 357 дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та 16 осіб із їх числа. Кількість дітей, охоплених сімейними формами виховання, за 2012 рік збільшилась із 74 відсотків до 78,6 відсотка. Я наводжу ці цифри не з метою похизуватися статистичними даними. Це живі діти, які знайшли свої нові домівки і, досягши повноліття, не залишаться сам на сам із невідомим для них суспільством, як після закінчення інтернату. В них є батьки, які підтримають і допоможуть у скрутну хвилину.

У поточному році вже влаштовано до сімей 266 дітей, із них 48 – до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. В той же час на вихованні в інтернатних закладах залишаються більше 400 дітей, які можуть бути влаштовані у сім’ї. Тож наше завдання – забезпечити невід’ємне право дитини на виховання у сім’ї. І хто б там як не кричав несамовитим голосом  «Їх треба зупинити», ми не зупинимося на півдорозі, будьте певні.

Кожна людина, дитина уже сьогодні не залишена на самоті. Влада повертається обличчям до людей. З 1 червня поточного року в області розпочали свою діяльність фахівці із соціальної роботи – 888 штатних одиниць. Соціальні працівники стовідсотково охоплять супроводом кожну родину, яка того потребує. Вперше за всі роки на модернізацію роботи соціальних служб для Полтавщини з державного бюджету виділили 28,8 мільйона гривень.

Простіше працювати з технікою, складніше працювати з людьми. Для соціального працівника це відповідальна робота, бо треба ввійти в сім’ю, перейнятися її проблемами, допомогти у вирішенні складних ситуацій. Відтепер людині не потрібно йти «оббивати пороги влади», як це було раніше, бо головним завданням соціального працівника є раннє виявлення проблем у сім’ях, аби максимально зберегти кожну з них та вчасно надати необхідну допомогу.

Ми будемо рухатися від стабільності в сім’ї до добробуту кожної дитини. Збільшилося надання соціальних послуг: якщо в червні кількість послуг, наданих сім’ям, які перебувають під соціальним супроводом, становила 7195, то вже в серпні ця цифра зросла до 15783 послуг (у середньому одна сім’я отримала не менше 15 соціальних послуг).

В області, у селі Омельник Кременчуцького району, функціонує Полтавський обласний соціальний центр матері та дитини, який у 2012 році став обласною комунальною установою. У закладі тимчасово проживають жінки на сьомому – дев’ятому місяцях вагітності та матері з дітьми віком від народження до 18 місяців, які опинилися в складних життєвих обставинах і не можуть самостійно виховувати своє дитя. Кожна жінка мешкає разом із дитиною в мебльованій, затишній кімнаті. До їхніх послуг – вітальня, кухня, де вони готують їжу. Жінки з дітьми забезпечені харчуванням та речами першої необхідності.

За два останніх роки послугами центру скористалися 29 жінок із немовлятами, після виходу з центру вони розпочали самостійне життя та повернулися в родини – 32 дитини не стали сиротами при живих батьках, отримують материнську ласку та турботу. Молодим мамам після вибуття з даного закладу органи виконавчої влади та місцевого самоврядування разом із центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надають підтримку та допомагають вирішити житлово-побутові питання (в 2011 році в Кременчуцькому та Глобинському районах відремонтовано житло, в 2012-му в Хорольському районі придбано та відремонтовано будинок), сприяють в отриманні освіти, оформленні документів та подальшому працевлаштуванні.

З метою надання соціальної допомоги дітям, які опинилися у складних умовах, в області діють 2 притулки для дітей (обласний у м. Полтаві та виконкому Автозаводської районної ради у м. Кременчуці). А також Центр соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Комсомольську, який дає можливість проводити більш ефективно процес реабілітації дитини та, у разі неможливості повернення до рідної сім’ї, влаштувати її відразу до прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу, не направляючи в інтернатний заклад.

Ми покликані зігріти теплом серце кожної дитини. Люди наші небайдужі до чужого горя. Спільними зусиллями, з добром і любов’ю ми подолаємо таке явище в суспільстві, як сирітство. Добро переможе.