Підбадьорені небесною підтримкою, греки-християни перемогли сарацинів. Покров-омофор став символом опіки й заступництва Пречистої Діви Марії.

Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Впроваджене воно було ще за часів хрещення Київської Русі, але особливе шанування Покрови Богородиці починається з ХІІ століття.

Козацтво України вважало своєю покровителькою і заступницею Покрову Пресвятої Богородиці. На Запоріжжі в козаків була церква Святої Покрови. Саме до Небесної Заступниці підносили свої молитви козаки, опинившись на межі загибелі. На Покрову відбувалися вибори нового отамана. Багато років поспіль існувала традиція освячувати цього дня зброю в церквах. Вважалося, що це допоможе здобути перемогу в бою. У 1734 році, відразу після заснування Нової Січі, козаки приступили до будівництва церкви в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці.

Народною прикметою Покрови є те, що вона покриває землю листям чи снігом. До початку жовтня закінчувалися всі найважливіші сільськогосподарські роботи в полі (в тому числі сівба озимих). Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час давали можливість для проведення весіль. Звідси беруть свої витоки весільні осінні тижні.  Дівчата, які бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві й помолитися: "Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку", "Мати-Покрівонько, покрий Матір Сиру Землю і мене молоду".