На жаль, повернути українському загалу постать Юрія Юрійовича Городянина-Лісовського вітчизняні дослідники отримали можливість лише після здобуття Україною незалежності. Втім, і донині його пам’ять пошановують лише у колах активних прибічників української національної ідеї. На батьківщині ж, у Демидівці Решетилівського району, поки що немає жодного пам’ятного знака на честь видатного земляка.

Щоб порушити питання про увічнення пам’яті Городянина-Лісовського, а також згадати таке безпрецедентне явище в українській історії, як Холодноярська Республіка (1919 – 1921), Полтавський обласний медіа-клуб запросив істориків та краєзнавців на наукову конференцію, яка відбулася саме на малій батьківщині Юрія Юрійовича. Почесною гостею заходу стала донька письменника, Лариса Лісовська, яка приїхала заради того, щоб побачити село, де народився батько, зі Львова. Зовсім недавно вона залишила США й разом із однією зі своїх доньок вирішила перебратися в Україну. Тепер мріє про створення у Львові музею Юрія Горліса-Горського. Прикро, що на зустріч із такою непересічною особистістю прийшло лише шестеро демидівців.

– Львів – це дуже красиве місто, – поділилася вона враженнями. – І це те місто, де батько написав “Холодний Яр”. І в нас навіть була можливість пожити в тому будинку, де він працював над книгою, – площа Ринок, номер 5. Мені дуже приємно думати про тата на тих вуличках, де свого часу він сам ходив. Я знаходжу людей, чиї батьки його знали, і так збираю про нього нову інформацію.

Лариса Юріївна народилася в Німеччині за два дні до батькової загибелі, виросла в США, двадцять років прожила в Англії, пізніше як викладач англійської мови працювала в багатьох країнах світу. Українську мову знає з дитинства, адже мама свого часу забороняла спілкуватися вдома чужою мовою. Прізвище Лариси Юріївни за чоловіком – Янг, але в Україні вона бажає бути тільки Лісовською.

У ході наукової конференції кандидат філологічних наук, доцент ПДПУ імені В.Г.Короленка Віра Мелешко нагадала, як за радянських часів придушувалась будь-яка правдива інформація про Горліса-Горського, адже, за свідченнями дослідників, аж до початку 1990-х років у жителів Мельників (Черкащина, центр Холодноярської Республіки) та інших довколишніх сіл продовжували вилучати подарований їм колись самим автором роман (44 книги), а в радянських спецслужбах існував спеціальний відділ із питань Холодноярської Республіки.

Кандидат історичних наук, доцент ПНПУ ім. В. Г. Короленка Віктор Ревегук наголосив на значенні роману Горліса-Горського у становленні патріотичних поглядів, зокрема вояків УПА та представників українського дисидентства.

Учасники конференції, громадські активісти, науковці поділилися своїми думками щодо пропаганди призабутих імен діячів визвольних змагань нашого народу початку ХХ століття.