У роки більшовизму й розгнузданого атеїзму собор був занедбаним і напівзруйнованим. Завдяки зусиллям церковної общини відновлення храму стало загальною громадською справою. Собор відновлювали майстри та реставратори, повертаючи народові цінність, святість і красу пам’ятки історії та архітектури. Місцева влада й спонсори-благодійники також долучилися до цього процесу. Зокрема родина Матициних із Кременчука не тільки надала спонсорську допомогу на реставрацію будівель, а й подбала про повне відновлення іконостаса. Завдяки їхньому сприянню було встановлено куполи над собором, зведено дах над монастирською зимовою церквою, проведено газ до монастиря, відремонтовано келії для послушниць. А головне – до храму повернувся надзвичайної краси небесно-блакитний мармуровий іконостас. Його відроджували за всіма канонами православної церкви найкращі майстри з Воронежа та Тули. Знадобилося кілька років, щоб кращі іконописці Почаївської лаври спеціально для Козельщинського собору заново написали 105 ікон. Фінансування проекту здійснював Всеукраїнський благодійний фонд “Джерело Дніпра”. Його почесний президент, депутат обласної ради Володимир Матицин разом із дружиною Тетяною передавали ікони у кілька етапів. Останній із них співпав із святом Різдва Богородиці. Того дня подружжя передало у дарунок Божому храму три останні великі ікони. Відтепер іконостас повністю відтворено, й образи святих знову надихатимуть вірян на молитву.

У свою чергу священнослужителі відзначили меценатів нагородами. Після богослужіння й хресної ходи єпископ Кременчуцький і Лубенський Миколай із благословення предстоятеля Української православної церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира вручив ордени: Святителя Миколая Чудотворця – Володимиру Матицину та “За старання і труди во славу Святої Церкви” – Тетяні Матициній.