– Олександре Васильовичу, погодьтеся, що сімдесят п’ять років – це мить в історії…

– Погодьтеся й ви з тим, що історію не переписують. Її вивчають. Не будемо заглиблюватися аж у сиву давнину. Але, думаю, варто згадати, що на території сучасної Полтавської області у період Гетьманщини було кілька козацьких полків, зокрема Полтавський, Миргородський, Гадяцький, Зіньківський… Варто наголосити, що Гадяч свого часу був гетьманською столицею, а легендарна полтавка Маруся Чурай створила безсмертні пісні, які стали національним надбанням. Мабуть, всюди, де є українці, співають “За світ встали козаченьки в похід з полуночі”. Є різні варіанти цієї пісні, але родом вона – з Полтави…

У 1802 році була створена Полтавська губернія, яка займала значні площі Лівобережжя України. Сюди входили значні території нинішніх Полтавської, Чернігівської, Харківської, Сумської, Черкаської областей. На кінець ХІХ століття в Полтавській губернії діяло майже 850 підприємств, хоча переважна більшість населення була зайнята в сільському господарстві. Губернія  кілька разів зазнавала реорганізації. Скажімо, у 1923 році було створено кілька округів, у 1925-му Полтавську губернію було ліквідовано, і її адміністративно-територіальний поділ, так би мовити, розпорошився між регіональними центрами: Києвом, Харковом, Катеринославом (згодом Дніпропетровськом). Однак 22 вересня 1937 року  згідно з постановою Центрального виконавчого комітету СРСР утворено Полтавську область.

І все ж Полтавщина – це не стільки територія, скільки концентрація народних традицій, які є основою формування новітньої української нації. Не- даремно ж полтавсько-київський діалект став фундаментом літературної української мови. Плеяда діячів культури, науки, хліборобів, державотворців, освітян, які уславили наш край, вражає зірками першої величини. Серед них – Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Микола Лисенко, Леся Українка, Панас Мирний, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Остроградський, Микола Гоголь, Микола Зеров, Остап Вишня, Іван Козловський, Олесь Гончар, Павло Загребельний, Василь Симоненко, Юрій Кондратюк, Сидір Ковпак, Георгій Береговий.

Сьогодні ми маємо з вдячністю згадати керівників, які у різні часи очолювали Полтавську область: Олександра Мужицького, Федора Моргуна, Миколу Залудяка, Анатолія Кукобу.

Безумовно, в короткому інтерв’ю назвати всіх славних полтавців просто неможливо. Але кожен із них залишив глибокий слід в історії, і ми горді з того, що теж є полтавцями, адже Полтавщина справді є перлиною України.

– Олександре Васильовичу, на Вашу думку, якими досягненнями може пишатися область нині?

 – Досягнення справді є, і вони значні. У цьому – заслуга усієї дружньої, працьовитої полтавської родини, адже саме люди творять історію свого краю і держави, закладають підвалини щасливого майбутнього прийдешнім поколінням, дітям та онукам. Область не лише не втратила передові позиції, а й впевнено нарощує свій потенціал. Варто підкреслити, що два останні роки були дуже відповідальними для влади. Це – період стабілізації економіки та запровадження модернізації країни, розв’язання складних проблем і подолання суперечностей, які накопичилися в країні. Більшість із них успішно вирішено або в процесі розв’язання. Зупинено стрімке падіння економічних показників. За два роки Полтавщина досягла позитивної динаміки розвитку промисловості. З приростом виробництва працюють машинобудівна, гірничодобувна, нафтопереробна, харчова галузі. Вдалося відновити довіру інвесторів до нашого краю, створити позитивний інвестиційний імідж. Низка проектів, що нині реалізуються в області, має загальнодержавне значення. За рейтингом Мінекономрозвитку область посідає третє місце в державі в економічній та в соціальній сферах. Все це відкрило можливості для вирішення низки соціальних питань, а саме: створення нових робочих місць, зменшення безробіття, активізація соціального розвитку населених пунктів області. Досить сказати, що на економічно активних підприємствах за два роки заборгованість із виплати заробітної плати зменшилася на 90 відсотків.

– За рахунок чого владі вдалося подолати негативні процеси?

– У 2010 році, керуючись національною Програмою реформ, ми розробили обласну Програму економічних реформ “Успішна Полтавщина – заможна територіальна громада. Будуємо разом”. Головним пріоритетом визначили чотири напрями. Два з них стосуються економіки та два – розвитку людського потенціалу. Наші пріоритети – технологічна перебудова промисловості, структурні зміни агропромислового комплексу, реформування систем освітніх послуг та охорони здоров’я. Реалізація цієї програми, яка, до речі, має цілком конкретні виміри і показники, стала предметом повсякденної турботи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, засідань колегії облдержадміністрації, обласного комітету економічних реформ, дорадчих органів і різних громадських формувань.

– Олександре Васильовичу, Ви наголошували, що останнім часом на Полтавщині сформовано сприятливий інвестиційний клімат. Що це конкретно означає для регіону, його мешканців?

– Сприятливий інвестиційний клімат, який було створено в області, забезпечив динамічний приріст інвестиційного капіталу. Лише у першому півріччі поточного року він склав 150 мільйонів доларів США, а його накопичувальний обсяг досяг майже 850 мільйонів доларів США. У 1,8 разу зросли капітальні інвестиції підприємств та склали з початку року 2,2 мільярда гривень. Серед 75 найбільш вагомих інвестиційних проектів цих двох років слід назвати створення фахівцями ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” двосистемних електропоїздів із експлуатаційною швидкістю руху до 250 кілометрів на годину, які за своєю якістю та технічними характеристиками не поступаються зарубіжним аналогам. Таку характеристику дав їм Прем’єр-міністр України Микола Азаров, перебуваючи на Національному Сорочинському ярмарку, і запевнив, що підтримка вітчизняного товаровиробника є основою економічної політики уряду. Завдяки інвестиціям високими темпами розвивається гірничодобувна галузь – одна з основних бюджетоутворюючих галузей області. Йдеться про Полтавський та Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати. Розпочато спорудження електрометалургійного комбінату “Ворскла-сталь” поблизу Комсомольська, який у перспективі забезпечуватиме до 10 відсотків обсягів виробництва металургійної галузі України.

Реалізація інвестиційних проектів у тваринництві дозволила вивести галузь на якісно новий технологічний рівень виробництва. Яскравим прикладом є проект ТОВ “Бєлгранкорм-Полтавщина” у селищі Білики Кобеляцького району зі створення свинокомплексу на 55 тисяч голів. На базі ТОВ “Докучаєвські чорноземи” у Карлівському районі
спільно з іноземним інвестором буде збудовано вертикально-інтегрований комплекс із виробництва і переробки в значних об’ємах екологічно чистого м’яса індиків. У Полтавському районі розпочалася реалізація інвестиційного проекту німецької компанії “Хака” зі спорудження свинокомплексу загальною вартістю 12 мільйонів євро. До кінця року буде введено в експлуатацію першу чергу комплексу.

– Полтавщина – край аграрний. Тож як розвивається цей сектор економіки?

– Область посідає лідируючі позиції з виробництва молока та вирощування великої рогатої худоби в сільгосппідприємствах. В 1,7 разу збільшилися обсяги виробництва в цукровій галузі. В 2011 році вироблено 412 тисяч тонн цукру – це найкращий результат за двадцять останніх років. У минулому році отримано рекордний урожай зернових культур – понад 5 мільйонів тонн. І в поточному році, попри складні погодні умови, очікуємо зібрати зернових не менше 4 мільйонів тонн. Мінімізація залежності землеробства від примх погоди – це результат спільних зусиль аграріїв, науки та влади щодо запровадження новітніх технологій і сучасної техніки в рослинництві, що дає нам гарні перспективи. Це поряд із розвитком тваринницької галузі і є нашим пріоритетом.

– Олександре Васильовичу, а як реалізується обласна Програма соціального розвитку сільських населених пунктів?

– Стенди, що розповідають про реалізацію згаданої програми, були важливою складовою павільйону Полтавщини на Міжнародній агропромисловій виставці “Агро-2012”, яка нещодавно пройшла у Києві й викликала досить великий інтерес. Адже область першою в Україні ініціювала і втілює програму соціального розвитку сільських територій. Дійсно, останні два роки на Полтавщині стали періодом відновлення інфраструктури села. Про ефективність програми красномовно свідчать цифри і приклади. У селах відкрито 71 дитячий садочок та ще 300 – відремонтовано. Це дало нам можливість вийти на один із кращих показників в Україні щодо охоплення малечі дошкільною освітою. Збудовано, відновлено та відремонтовано майже півтисячі шкіл, до 300 медичних закладів, більше 400 будинків культури, 270 спортивних об’єктів, понад 400 закладів торгівлі. На зазначені цілі з різних джерел фінансування спрямовано понад 140 мільйонів гривень. Зроблене є конкретним прикладом реалізації положень президентської програми “Україна для людей” у частині відродження соціальної сфери та інфраструктури українських сіл, що позитивно позначається на рівні життя сільського населення.

– А як в області реалізуються масштабні соціальні ініціативи Глави Держави?

– Як відомо, ініціативи Президента України Віктора Федоровича Януковича стосуються широкого спектра напрямків соціальної політики. Це і робочі місця, і соціальне забезпечення, освіта та охорона здоров’я, доступне житло. У будь-якому з цих напрямів ми не лише не пасемо задніх, а й маємо суттєві досягнення. Невипадково віце-прем’єр-міністр України Сергій Тігіпко під час нещодавньої робочої поїздки на Полтавщину відзначив, що у полтавців є досвід, вартий уваги усієї України. Можу додати, що у нас впроваджено стандартну модель надання населенню усіх видів соціальної допомоги за єдиною технологією прийому громадян; в усіх районах працюють мобільні соціальні офіси; створено 5 центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів; до Програми доступного житла включено 114 сімей, вже підписано 23 кредитні угоди – це п’яте місце за темпами в країні. Створюються сільські територіальні центри соціальної допомоги. Успішно реалізується комплексна програма “Шкільний автобус”, за якою придбано 236 одиниць транспорту, і Полтавщина вийшла на стовідсоткове забезпечення потреб у підвезенні до шкіл учнів та вчителів. Подібних прикладів достатньо.

 Окремо хотів би сказати про обласний перинатальний центр, який створюється у Полтаві відповідно до національного проекту “Нове життя – нова якість материнства і дитинства”, ініційованого Президентом України. Його споруджують за найпрогресивнішими технологіями, устатковують найсучаснішим медичним обладнанням. Центр стане найкращим закладом охорони здоров’я такого профілю в Україні. Варто зазначити, що завдяки спільній роботі місцевої влади, медиків, будівельників, допомозі держави його буде введено на рік раніше, ніж передбачалося Національною державною програмою, вже у жовтні цього року.

– Реформи, оптимізація освітньої та медичної галузей, будемо відверті, сприймаються неоднозначно. Хоча школа, де у ветхому приміщенні навчається кілька учнів, або лікарня без належного устаткування і спеціалістів – це за сучасних умов нонсенс.

– Справді, приклади, коли один учитель веде урок одночасно для дітей кількох вікових категорій або сам викладає ледь не усі предмети, повинні відійти у минуле. Це не відповідає вимогам зрослих освітніх стандартів. Необхідність підвищення рівня технічного забезпечення закладів медицини, освіти, удосконалення технологій та методик вимагає формування оптимальних систем надання медичної допомоги, лікування, здобуття освіти. Успішно реалізується Комплексна програма розвитку освітньої галузі Полтавської області на 2011–2015 роки, прийнята в рамках упровадження економічних реформ, ініційованих Президентом України. З обласного бюджету на її реалізацію передбачено понад 107 мільйонів гривень. Досить ефективною формою забезпечення доступності сільських дітей до якісної освіти є створення освітніх округів. Їх на Полтавщині – 88. Нині у школах області працює майже 10 тисяч сучасних персональних комп’ютерів, обладнано 780 навчальних комп’ютерних комплексів та 123 сучасних навчальних кабінети природничо-математичного циклу.

Найголовнішим напрямком реформ у сфері охорони здоров’я є створення центрів первинної медичної допомоги. На сьогодні такі центрі вже діють у кожному районі. Показник охоплення населення наданням медичної допомоги за принципом сімейного лікаря сягнув 85 відсотків. Протягом двох років у Полтаві, у районах області введено низку сучасних медичних закладів. Серед них – дитяча лікарня та пологове відділення в Лохвиці, центр матері й дитини Шишацької центральної районної лікарні, центр розвитку дитини раннього віку обласної клінічної лікарні імені Миколи Скліфосовського.

– Олександре Васильовичу, за усіма здобутками стоять конкретні люди. Кого б Ви хотіли сьогодні відзначити?

– Ви знаєте, цей перелік буде досить великим. Полтавщина багата на талановитих і працьовитих людей, які створюють основу добробуту на полях і фермах, у цехах підприємств, у краї працює плеяда талановитих керівників і організаторів виробництва. Ми можемо по праву пишатися працівниками гуманітарної та соціальної сфер. Важливий внесок у літопис Полтавського краю роблять працівники культури, митці, спортсмени. Серед них – Герої України, люди, відзначені високими державними нагородами. Всі ми – дружна полтавська родина, мета якої
– процвітання рідного краю. Тісні контакти і співпраця налагоджені у нас із багатьма політичними силами та громадськими організаціями. Тому з упевненістю можна сказати, що у Полтавщини – велике і світле майбутнє. А на завершення хотів би ще раз усім нагадати безсмертні слова нашого видатного земляка, основоположника нової української літератури Івана Котляревського: “Де згода в сімействі, де мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона”.

 Вітаю усіх з ювілеєм Полтавської області й зичу щастя, нових трудових, творчих здобутків на благо нашого рідного краю і України.