Демократія (у перекладі з давньогрецької – "народовладдя", "влада народу") – одна з найстаріших форм організації та управління суспільним і політичним життям, яка забезпечує участь народу в управлінні державою та вирішенні суспільних проблем. Тільки писана історія демократії, коли вона стає однією з форм державного правління, нараховує близько 2,5 тисячі років і бере свій початок з давнього, античного світу – невеличких міст-держав Греції, згодом – Давньоримської республіки.

Характерною ознакою новітньої демократії є політичний, ідеологічний та культурний плюралізм: коли у людей поряд із загальними інтересами і правами громадян держави є ще й особливі права та інтереси, які потребують визнання і захисту. Ці особливі права та свободи людини і громадянина в новітній демократії постають у вигляді конституційно й законодавчо гарантованих прав і свобод особистості та меншин.

Протягом століть демократія змінювала свої форми, вона була більш широкою або обмеженою, безпосередньою або представницькою, послідовною чи непослідовною. Незмінною залишалася головна ідея – підкорятися тій владі й законам, на існування яких громадянин дав свою вільну згоду.