Відзначення на рівні держави Дня працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості – ще одне  підтвердження високої оцінки суспільства та поваги до працівників галузі. А це геологи і бурильники, розробники і будівельники, транспортники і технологи. Ті, хто пов'язав свою долю з нафтовою і газовою промисловістю. В Україні свято відзначають кожної другої неділі вересня, починаючи з 1993 року. Саме тоді Президент підписав відповідний указ.

Загалом нафтогазова промисловість – одна з основних галузей індустрії. Вона включає розвідку нафтових і нафтогазових родовищ, буріння свердловин, видобуток нафти і попутного газу, а також трубопровідний транспорт вуглеводнів. Праця цих людей неймовірно важлива. Від діяльності нафтової, газової і нафтопереробної промисловості залежать ритмічність роботи всіх галузей народного господарства й комфортність життя громадян.

Робота тих, хто тут працює, дуже нелегка. Ці трудівники галузі часто ризикують своїм життям і здоров'ям. Можна тільки захоплюватися їхніми мужністю і сміливістю, рішучістю і винахідливістю, стійкістю і терпінням.  Крім того, не слід забувати, що нафтова, газова та нафтопереробна промисловість – важлива складова паливно-енергетичного комплексу держави, динамічний розвиток якого – запорука успішної перебудови економіки України, гарантія її національної безпеки.

Не секрет, що наша держава має давні традиції у сфері видобутку й використання нафти та природного газу. Перші відомості про нафту в Криму та Українських Карпатах сягають сивої давнини. Промисловий видобуток нафти розпочався у XVIII столітті, а вже в 1909 році на Прикарпатті видобували 2 млн тонн нафти. А ось газова промисловість бере свій початок із введення в експлуатацію Дашавського газового родовища й будівництва першого газопроводу Дашава – Стрий у 1924 році. Інтенсивний розвиток нафтової і газової промисловості пов'язаний із відкриттям у післявоєнний період значних запасів нафти й газу в регіоні Дніпровсько-Донецької западини, на Прикарпатті та в Причорноморсько-Кримській газоносній області.

Максимального рівня видобутку нафти (разом із газоконденсатом) – 14,4 млн тонн – досягнуто в 1972 році, газу – 68,7 млрд куб. м – у 1975 році. З території України почалися й перші в світі експортні поставки природного газу (вони здійснювалися до Польщі з 1945 року). А з 1967-го український газ почав подаватися до Чехословаччини, пізніше – до Австрії.

Історія видобутку вуглеводнів на Полтавщині розпочалася далекого 1948 року. Тоді поблизу хутора Радченкового, розташованого за 18 кілометрів від Миргорода, почалося зведення першої бурової. Незважаючи на примітивний інструмент, важкі умови роботи, дві свердловини пробурили менш ніж за два роки. 12 липня 1950 року з однієї зі свердловин пішов промисловий нафтогазоконденсатний фонтан. Ці події і стали початком розвитку газової та нафтової промисловості у нашому краї. Далі був створений уже Радченківський промисел, а 1957 року розпочалася комплексна експлуатація родовищ. При цьому їх кількість стрімко зростала. 1961-го введено в експлуатацію Солохівське й Сагайдацьке, через два роки запрацювало ще й Більське родовища. Підприємство стрімко набирало обертів, а темпи й технології видобутку вуглеводнів ставали інтенсивнішими. Промисел почав набирати масштаби потужного виробничого підрозділу. Й уже 1963 року постановою уряду Радченківський промисел реорганізовують у Полтавське газопромислове управління. Із кожним наступним роком підприємство лише зміцнювало свої передові позиції. Так, наприкінці 1960-х – на початку 1970-х років освоюються Перещепинське, Зачепилівське й Пролетарське газоконденсатні родовища, а за наступні 10 років – із 1974-го по 1984-й – до складу Полтавського газопромислового управління ввійшли ще 12 родовищ: Новотроїцьке, Гадяцьке, Розпашнівське, Новоукраїнське, Тимофіївське, Куличихинське, Котелевське, Новомиколаївське, Абазівське, Руденківське, Потічанське й Семенцівське.

Та все це – лише цифри й слова, а от за кожним новим обертом і новою сходинкою у розвитку управління стояли люди – фахівці й ентузіасти, які завдяки своєму творчому запалу й технічному досвіду рухали підприємство вперед. Введення в експлуатацію найглибшого на той час не лише в Україні, а й у всьому колишньому Радянському Союзі, Машівського родовища з глибинами залягання від 3500 до 4200 м і найбільшими пластовими тисками стало новим випробуванням для працівників управління. Полтавське ГПУ стало тоді піонером освоєння глибокозалягальних газоконденсатних покладів. А на початку 1970-х років в управлінні набула поширення роздільна експлуатація двох продуктивних горизонтів однією свердловиною. За впровадження цієї технології колишній начальник цеху капітального ремонту свердловин Микола Володимирович Зубко був відзначений срібною медаллю ВДНГ у Москві. Велику організаційну роботу для вирішення нових завдань, що виникли у зв'язку із подальшим збільшенням глибин буріння, освоєнням свердловин із аномально високими пластовими тисками, наявністю в продукції корозійно небезпечних кислих компонентів, провів переведений у 1977 році з Шебелинського управління молодий головний інженер Михайло Петрович Ковалко. З цього часу вперше в Україні починають проводитися промислово-дослідні роботи з контролю за корозійною стійкістю наземного й підземного обладнання, упроваджуються заходи з надійної експлуатації складних свердловин. Силами власного цеху науково-дослідних і виробничих робіт вивчається вплив інгібіторів на корозійні процеси, визначаються режими їх оптимального застосування. Цими науково-дослідними роботами керував начальник цеху Володимир Іванович Артемов (нещодавно він, на жаль, відійшов у вічність), який пізніше, як і Михайло Ковалко, захистив дисертацію й отримав ступінь кандидата технічних наук.

У 1981 році Полтавське ГПУ запровадило вперше в Європі технологію розроблення із підтриманням пластового тиску, що дала змогу підвищити коефіцієнт конденсатовіддачі. Сьогодні ця технологія відома під назвою сайклінг-процес.

Повністю зосередитися на найперспективніших напрямах видобутку вуглеводнів вдалося завдяки реформуванню нафтогазової галузі України, а саме – коли 1998 року утворилася дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", філією якої і є ГПУ "Полтавагазвидобування".

Не стояло на місці управління й уже в новому тисячолітті. На початку 2000-х років уведено в дію Яблунівський газопереробний завод. Це дало можливість переробляти енергетичну сировину. Крім того, відбулося безліч модернізацій об'єктів, завдяки чому підвищилися виробничі показники.

Новим витком реформ у галузі відзначився і 2012 рік. Уряд узяв курс на досягнення  повної енергетичної незалежності нашої держави, започатковано ряд структурних перетворень, метою яких є підвищення здатності підприємств динамічно реагувати на зміни в енергетичній галузі, ефективніше використовувати свій внутрішній кадровий, технологічний і ресурсний потенціал, а також зал
учати зовнішні інвестиційні кошти. Однією з таких змін є перетворення дочірньої компанії "Укргазвидобування" на публічне акціонерне товариство. Метою таких реформ є забезпечення реалізації заходів щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС у зв'язку з приєднанням України до Договору про заснування Енергетичної Співдружності й реформування нафтогазового комплексу. Крім цього, такі зміни також підтримають створення ринкових умов, що сприятимуть залученню інвестицій для розширення можливостей і вдосконалення існуючої інфраструктури комплексу, подальшого його розвитку та інтеграції в європейську систему.

В загальному обсязі видобутку вуглеводнів компанією "Укргазвидобування" частка ГПУ "Полтавагазвидобування" становить 41 відсоток природного газу, 78 відсотків газового конденсату та 77 відсотків нафти. І це попри те, що більшість родовищ експлуатуються більше 40–50 років і нині перебувають на завершальній стадії розробки.

Однак це не заважає виконувати поставлені завдання і забезпечувати блакитним паливом населення. У 2011 році підприємство добуло       6,4 млрд м3 газу, 400 тис. тонн конденсату та 130 тис. тонн нафти, виробництво пропан-бутану склало    51 тис. тонн.

Нині колектив підприємства налічує понад 4,5 тисячі працівників. До речі, всі вони працюють дуже напружено, дотримуючись чіткого плану виробництва. Але поряд із цим завдяки нинішньому керівництву компанії підвищуються стандарти соціального захисту працівників, оперативно вирішуються соціальні питання, приділяється увага чіткому дотриманню умов колективного договору, яким гарантовано один із найкращих соціальних пакетів для працівників: солідна матеріальна допомога при народженні дитини, виході на пенсію, частково відшкодовується вартість виховання дітей працівників у дитсадках, компенсується вартість лікування. Щороку виділяються кошти й на оздоровлення працівників та їхніх сімей. За пільговими путівками вони відпочивають у пансіонатах, на базах відпочинку.

Уся дружна родина Полтавського газопромислового управління добре розуміє важливість поставлених державою завдань, тому всі працюють сумлінно. Незважаючи на  складнощі розбудови енергетичного ринку України, "Полтавагазвидобування" активно розвивається, впроваджує нове обладнання, нові технології, системи захисту. Цьому розвитку управління сприяє не лише напружена праця трудового колективу, а й розуміння та всебічна підтримка нинішнього керівництва компанії "Укргазвидобування", Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Уряду в цілому. Активній діяльності управління в Полтавській області допомагає і принципова, виважена позиція очільника області    Олександра Васильовича Удовіченка, який розуміє важливість енергонезалежності держави й всебічно сприяє розвиткові галузі на Полтавщині.

"Тільки вперед!" – саме такий девіз і життєве кредо всього колекти-   ву ГПУ "Полтавагазвидобування",    флагмана нафтогазової промисловості Полтавщини й України.