Працюють тут ефективно. Адже навіть далеко не в кожному спеціалізованому сільгосппідприємстві вихід поросят на одну свиноматку сягає 25 голів, а добовий приріст перевищує 750 грамів. Товарне виробництво свинини, яку здають на Глобинський і Кременчуцький м’ясокомбінати, торік склало 350 тонн. У цьому році прагнуть виробити більше. Проблем із реалізацією м’яса нині не виникає, хоча 2 роки тому були, ще й які. Тоді ціна впала до 8–10 гривень за кілограм, а зерно коштувало близько 2 тисяч гривень за тонну. Тож товариству довелося брати банківські кредити, спрямовувати кошти з одного виду бізнесу в інший.

ТОВ “Смак Миргородщини”, в якому працює більше двох десятків робітників, розвиває й рослинницьку галузь. Мають власну сільськогосподарську техніку, зерносклади, комбікормовий міні-завод, споруджений працівниками ТОВ.

– Після так званих реформ на селі досить складно переконати власників земельних паїв, що ми прийшли не на один рік, а плануємо розвивати тваринництво, створювати робочі місця, – продовжує розповідь Сергій Дадачко. – Починали з 20 гектарів, зараз маємо 100, але, щоб утримувати, наприклад, 10 тисяч голів свиней, необхідно 1000 – 1200 гектарів, тож, аби збільшувати орендовані площі, потрібно ділом довести, що ми можемо дати лад землі, належним чином розрахуватися із орендодавцями.

Чимало щоденних поточних проблем доводиться вирішувати засновникам ТОВ “Смак Миргородщини”, але відступати від наміченого вони не збираються, бо переконані: наполеглива копітка праця обов’язково принесе бажаний результат.