Натурні зйомки “Івана” Олександр Петрович розпочав восени 1931 року на будівництві Дніпрогесу. Картину зазвичай створював за власним сценарієм на кіностудії “Українфільм”. Митець прагнув мовою поетичного кіно пристрасно розповісти про нелегкий процес становлення сільського юнака Івана. Це він, із такими ж хлопцями та дівчатами – синами й дочками села, прийшов будувати одну з найбільших споруд країни на повноводім Дніпрі. З дня у день, під впливом робітничого колективу, в умовах грандіозної будови “переорюється” його психологія.

Образ молодого будівничого Дніпрогесу Івана майстерно втілив на екрані талановитий актор із довженківської когорти Петро Масоха. Наприкінці 1920-х років Петро Омелянович працював актором у Полтаві. У фільмі знявся і наш уславлений земляк родом із Кобеляк, актор із народу Степан Шкурат. Колоритні образи представників робітничого класу створили актори Степан Шагайда, Олександр Хвиля, Людмила Ярошенко, Феодосія Барвинська, Терентій Юра, Микола Надемський, Лаврентій Масоха. Зразки високої операторської майстерності показали Данило Демуцький, Юрій Єкельчик та Михайло Глідер. Музику до фільму написали композитори Юлій Мейтус і Борис Лятошинський.

Працюючи над фільмом, Довженко сміливо експериментував зі звуком, прагнучи використати його на екрані не натуралістично, а образно. Він тяжів у творчому процесі до нової драматургії, нового монтажу, створюючи документальний і в той же час поетичний образ величезної будови. “Іван” став фільмом-експериментом, фільмом-лабораторією. Тож із виходом у 1932 році на екрани кінострічка опинилася в центрі уваги критики. Олександру Петровичу дорікали за схематизм і фрагментарність, відсутність центрального драматичного конфлікту. Майстер глибоко переживав через ці вульгаризовані критичні зауваження. Та минув час, і на міжнародному кінофестивалі у Венеції його “Іван” був тепло сприйнятий прогресивною критикою і кінематографістами, стрічку порівнювали з творами уславлених живописців, відзначаючи неперевершену майстерність оператора Данила Демуцького, його панорами Дніпра-Славутича, одухотворені портрети героїв – будівників Дніпрогесу.

Супроводжуваний дискусіями, “Іван” сміливо крокував кіноекраном, а Олександр Довженко вже готував сценарій свого нового поетичного фільму “Аероград”…