Мабуть, кожен сучасний українець має у своєму родоводі страшні втрати внаслідок більшовицького терору. Масові репресії здійснювалися тодішньою владою країни на всій території СРСР. У ході безперервних кампаній, які тривали десятиліттями, до арештованих застосовувалися катування, вироки до розстрілу, що не підлягали оскарженню, виносилися найчастіше без усякого суду й негайно виконувалися. Родичі репресованих також піддавались гонінню. Їхні діти, які залишилися без батьків, виховувалися у спеціальних "дитячих будинках для дітей ворогів народу".
Країною прокотився ряд інсценованих показових процесів проти представників еліт у політиці, армії, економіці, державному апараті, науці та культурі. Найстрашніші події, які призвели до численних жертв, розгорнулися із середини 1937 року, відколи почалися секретні "масові операції" проти "соціально шкідливих та соціально небезпечних елементів", етнічних меншин, а також так званих "куркулів". Для українського селянства, яке з діда-прадіда жило чесною і важкою хліборобською працею, це стало невідворотним вироком, наслідки якого відчутні й досі.
Тож пом'янемо невинно убієнних безжальною тоталітарною системою. Нехай Господь прийме їх у Царстві Своїм.