Справжньою сенсацією для жителів села і для мене особисто стало повідомлення про те, що історія Чорбівки перетинається з історією княжого роду Гагаріних. Першим, хто оприлюднив цю інформацію, був співробітник Канівського краєзнавчого музею Костянтин Едуардович Андрієнко. За матеріалами науковців, життєві шляхи Олени Павлівни Ротчевої (до одруження Гагаріної) та її доньки Ольги Олександрівни Забаринської справді були пов'язані з Полтавською губернією і маєтком Забаринських, що знаходився в селі Чорбівка. Тут проживала останній період свого життя Олена Павлівна Гагаріна, тут зупинилося її серце. Поховали її біля Святодухівської церкви. З розповідей моєї бабусі я знаю, що з південного боку храму було кілька захоронень та стояв пам'ятник Гагаріній. Все було знищено у 30-х роках минулого століття.

У Чорбівці сім'я Забаринських вела громадську роботу та займалася благочинністю. Ольга Олександрівна опікувалася Кобеляцькою жіночою гімназією, а потім –  Полтавською Маріїнською гімназією та безпосередньо брала участь у багатьох благодійних товариствах, зокрема, допомагала сліпим дітям. А її чоловік, Ахіллес Іванович, очолював Полтавське сільськогосподарське товариство і також займався благодійністю.

Маєток Забаринських розташовувався на західній околиці села, поблизу побудованої ще в 1800 році Святодухівської церкви (тут проживали і всі мої родичі). За часів радянської влади будівлі були пристосовані під сільську лікарню, клуб і дитячий садок. До цього часу збереглося лише приміщення, де знаходиться сільський ФАП та два склади.

Інформація про захоронення біля Святодухівської церкви в Чорбівці Олени Павлівни Гагаріної зацікавила жителів села і стала певним поштовхом до відновлення приміщення колишнього осередку духовності. На сьогоднішній день створена церковна громада, завезені будівельні матеріали і триває збір коштів на проведення ремонтних робіт. Відбудова церкви розпочалася ще торік, і головним чином роботи ведуться за кошти, які збирають місцеві жителі. Бригадир будівельної бригади Михайло Павленко говорить, що в церкві необхідно замінити дах, підлогу, відреставрувати стіни, виконати внутрішні оздоблювальні роботи. Щоб усе це зробити, потрібно 300 тисяч гривень. Торік місцеві жителі зібрали 5 тисяч гривень. Ще кілька тисяч пожертвували вихідці з Чорбівки, які проживають в інших містах, а також дачники, котрі відпочивають у селі. Допомагають і кобеляцькі підприємці та фермери. Свій внесок у відбудову Святодухівської церкви зробило і ТОВ "Агрофірма "Добробут". Та коштів все одно замало, тож церковна громада буде вдячна всім небайдужим людям, які відгукнуться, аби допомогти відродити Святодухівський храм.