Духовність

Вікторія КОРНЄВА

“Зоря Полтавщини”

Українська Православна Церква вшанувала Горбанівську ікону Божої Матері. Центром урочистих подій традиційно стали Полтава, де чудотворний образ зберігається у Свято-Макаріївському кафедральному соборі, а також село Горбанівка, в якому, за переказами, у XVIII столітті святиню віднайшов місцевий козак. Прикметно, що цьогорічне церковне святкування залишиться в історії Полтавської єпархії як перше богослужіння владики Филипа в новому сані митрополита Полтавського і Миргородського.

З хлібом на рушнику, "квітковою доріжкою" й найкращими побажаннями владику Филипа зустріли біля церковних воріт собору священнослужителі та численна паства, щоб привітати з великим православним святом та приємною подією піднесення у сан митрополита. Він став третім митрополитом за 200-літню історію існування Полтавської кафедри. Перед початком Божественної Літургії було оприлюднено відповідний Указ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира.

В інтерв'ю журналістам митрополит Филип розповів, що сприймає своє підвищення у церковному сані як високу оцінку діяльності всієї полтавської православної громади, всіх священиків єпархії та кожного віруючого. Аналізуючи сучасне церковне життя в області, наголосив на планах інтенсивніше розвивати соціальне служіння церкви – йдеться про надання не тільки молитовної, а й матеріальної допомоги малозабезпеченим, тяжкохворим, людям похилого віку та тим, хто перебуває у місцях позбавлення волі. Іншим актуальним у сучасному світі питанням для православ'я є, на переконання митрополита Филипа, необхідність запровадження культурологічних курсів духовного спрямування в системі освіти.

Саме на уроках із такої дисципліни юні школярі могли б більше дізнатися й про історію церковних святинь, зокрема чудотворної Горбанівської ікони Божої Матері, адже насправді далеко не кожен полтавець знає, що цей образ списаний, найімовірніше, з ікони Богородиці роботи самого апостола Луки, ікони, яку серед інших, створених євангелістом зображень Божої Матері, Вона благословила…

Вірян, які прийшли до Свято-Макаріївського кафедрального собору, щоб взяти участь у Божественній Літургії, звернутися з молитвою до Богородиці перед Її чудотворним образом і з вдячністю вклонитися Їй за заступництво, було, як і кожного святкового дня, більше, ніж може вмістити храм. По завершенні Літургії тисячі полтавців вирушили хресним ходом у село Горбанівку до Святого джерела, яке, за переказами, з'явилось на місці, де козак Горбань віднайшов ікону. В колоні вірян було багато і молоді, й дітей, а також людей поважного віку – деяких із них не зупинила перед дорогою навіть необхідність пересуватися з ціпком. Диво співпереживання ревним прочанам виявила й погода: ще коли у соборі тривала Літургія, спека відступила, й під час хресного ходу люди відчували легкий подих вітерцю. Всі були певні, що це Небесна Заступниця полегшує їм шлях, та обмінювалися приємними думками. Втім, будь-які слова швидко "згасали" на тлі піснеспіву, що раз у раз виринав сотнями голосів у колоні: "Богородице Дева, радуйся, Благодатная Мария, Господь с Тобою,  благословенна Ты в женах, и благословлён плод чрева Твоего, яко Спаса родила еси душ наших…" (Тропар Богородиці).

Найточніше урочистий настрій, що охоплював вірян під час ходу, висловила літня жінка, яка попросила не акцентувати в такий великий день увагу на її персоні й зазначила, що йде до Святого джерела не за чимось, а в подяку за все. Полтавка Алла Єгорівна розповіла, що бере участь у прощі втретє. За спостереженнями вірянки, після таких подій все в житті "стає на свої місця"… Нинішні прочани продовжують започатковану ще в середині ХІХ століття традицію хресних ходів із Горбанівською іконою. Традицію, яка пережила морок радянського безбожжя, що поглинув і Горбанівську церкву Різдва Пресвятої Богородиці, й Полтавський Спасо-Преображенський собор, де святиня зберігалася з 1949-го по 1962 роки…

Біля Святого джерела відбувся молебень із читанням акафіста на честь Пресвятої Богородиці. Митрополит Полтавський і Миргородський Филип окропив вірян свяченою водою.