І дійсно, природа ніби вчергове взялася випробовувати сільських трударів на міцність духу і вміння господарювати на землі, знаходити вихід із непростих ситуацій: восени, коли озиме зерно лягало в грунт, стояла засуха, дощі обминали поля з небаченою для осені впертістю. Сходи отримали вологу вже в грудні, набагато пізніше, ніж це було необхідно. Чимало господарств змушені були пересівати ті площі, на яких сходи виявилися зрідженими чи взагалі не з’явилися. Говтвяни жодного поля не пересіяли, всі 795 гектарів озимої пшениці мали задовільний стан, найкраще показали себе ті, які минулоріч були під паром. До збирання підлягають і 280 гектарів ярого ячменю.

Цьогорічна весна продовжила естафету випробувань, і палюче сонце та бездощів’я знову завадили озимим культурам нормально розвиватися: пшениця, ячмінь – невисокі, колосся не мало сили налитися повною мірою, зерно – ніби печене, вологість його при нормі 14% складає 11–12%. Ще одна біда: пішли підгони, тобто до основного колоса на стеблі приросли ще кілька, зерно в них дозріває повільніше і доводиться вибирати найоптимальніший час для скошування таких площ. Попередня врожайність невисока – близько 30 ц/га, та рекордних намолотів очікувати не доводиться – це зрозуміло всім.

Незважаючи на всі негаразди, що не залежать від людей, жнива – у розпалі, й саме їх хід повністю підвладний трудівникам поля. Директор СТОВ “Говтва” Вячеслав Марченко, як і щороку, впевнений: жодної затримки не буде, з роботами впораються в найкоротший термін. Ранній пізньому не кланяється – народна мудрість дуже точно відображає стиль роботи колективу СТОВ “Говтва”.

На жнивний лан вийшли чотири комбайни: три “Дони-1500” й один “Claas” – його господарство придбало цьогоріч. Жодної хвилини не втрачають трудівники в гарячу пору збирання врожаю – поспішають максимально швидко закінчити жнива.