Максим постійно знаходився у центрі конфліктів, які ж сам найчастіше і провокував. Вражала й лексика хлопчика – здавалося, він не може говорити без матюків.

Скажу відверто, працюючи на дитячому майданчику, не завжди могла впоратись із цією дитиною. Та й не тільки я. Захотілося більше дізнатися про Максимка й про те, чому він росте таким. Поки хлопчик не досяг підліткового віку, з ним буде простіше домовитись і вплинути на його поведінку. А що буде далі, коли йому виповниться 14–15? Невже дитина така некерована?

Батьки Максима кажуть, що вдома їхній син поводиться добре. Тож, мовляв, якщо хлопець бешкетує в школі, це вже недогляд педколективу. Вчителі ж вважають, що причини поганої поведінки криються в домашньому чи вуличному “вихованні”.

– Чим тобі подобається займатися, яке у тебе хобі? – цікавлюся у хлопчика.

– Реслінг (бій без правил. – Авт.), який показують по телевізору, – каже малий і стискає кулаки, демонструючи вправи.

Поспостерігавши за Максимом, я побачила, що йому цікаві рухливі ігри, він брав участь майже в усіх спортивних змаганнях, які проводились у таборі. Проте не можна сказати, що, захопившись грою, хлопчик одразу забував про усілякі капості. Навіть у спільних, колективних, іграх Максим підставляв підніжки іншим дітям, бився, зухвало кепкував, збиткувався над слабшими ровесниками.

Його однокласники розповіли, що Максим малює найкраще у класі. Проте у школі, де навчається хлопчик, є кілька гуртків, але мистецького напряму там немає. Тому свої вміння розвиває на уроках малювання. От якби його енергію в спорті й здібності до малювання спрямувати в потрібне русло, чимось серйозно зацікавити в школі чи вдома. Приміром, навіть якщо немає гуртка, організувати розвиваючі заняття, можна використати різноманітні набори для дитячої творчості – розпис глини, кольоровий пластилін…

У селі, де живе Максим, крім загальноосвітньої школи, є філія музичної, проте хлопчику не подобається танцювати і співати, він хотів би розвиватись в інших напрямках, але немає можливостей. У червні працював шкільний табір, Максим та інші діти могли проводити вільний час там, а решту канікул просидять удома. Ось і доводиться надто активним та рухливим дітям вигадувати собі розваги, які часом бувають не зовсім безпечними.

– Цю ситуацію не можна назвати типовою, – говорить начальник відділу соціальних послуг обласного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Світлана Калініченко. – Звичайно, можна стверджувати, що Максим поганий, але ми всі колись буваємо поганими для інших. Потрібно знайти причини такої поведінки. Навіть такі проблемні діти, як Максим, мають повноцінне право на розвиток і життя в суспільстві. Пам’ятаймо, що ніхто не народжується жорстоким. Разом із тим у згаданій вище ситуації, очевидно, є і недолік батьківського виховання. Можливо, дитина бачить їхній спосіб життя, тому наслідує або копіює його. На дитину також може вплинути і недостатня або надмірна увага батьків. Для вирішення таких конфліктів треба залучити служби, які опікуються правами дітей, психолога або соціальних працівників, можливо, застосувати тренінгові програми, які зараз дуже популярні.