Взагалі твори цього автора, уродженця села Очеретувате Семенівського району, мені дуже до душі, бо пише він про історію рідного краю, мужність і героїзм українського народу в боротьбі за свою незалежність. Серед його творів, які мені довелося прочитати, – “Отамани Посулля”, “В межиріччі Сули і Хорола”. Заслуговує на повагу те, з якою відданістю автор проводить пошукову роботу, перш ніж сісти за написання твору. За рядками його книги “Щоб онуки не знали війни” – долі конкретних людей, ветеранів Великої Вітчизняної, з якими автор зустрічався особисто. Але найбільше вразило інше: Євген Бутенко – лауреат кількох премій, має державні відзнаки, але змушений шукати спонсорів для видання своїх книжок або ж друкувати їх за власні кошти невеликими тиражами. Невже ж наша держава не в змозі підтримати автора, який працює не заради власного збагачення, а щоб популяризувати історичний досвід наших предків, прославляти рідний край?!
Микола ПУСТОВОЙ.
м. Полтава.
Рубрика: 
