А от пенсії й зарплати, які отримує переважна більшість українського населення, так і залишаються мінімальними. Але хіба народним депутатам є до того діло? Їм, як то кажуть, і за вухом не свербить, що левова частка українців живе за межею бідності. Вони, здається, дбають лише про підвищення власних статків. За це у Верховній Раді голосують майже одностайно, не те що за суттєве підвищення соціальних стандартів чи пенсій. Звичайно, в українському парламенті є депутати, яким болить те, як живуть українці, але таких там – на пальцях можна перерахувати.

А що народ? Рахує копійки від однієї пенсії чи зарплати до іншої, їсть невідомо що й одягається у магазинах “секонд хенду”. А як припече дуже, то варіант один – брати в банку кредит під відсотки. Для пенсіонерів вони просто здирницькі – сама переконалася. Якось терміново знадобилася мені певна сума грошей, тож і пішла до банку. Та коли мені там порахували, скільки повинна буду повернути за таку “послугу”, я схопилася за голову. Довелося йти у ломбард… Їх зараз розвелося, як грибів після рясного дощу. І, судячи з того, що з року в рік ломбардів не меншає, можна зробити висновок: мабуть, вигідна ця справа – лихварство. Бо ж бідних людей, які несуть лихварям останнє, чимало. Певною мірою це вихід, але не найкращий. Але що ж робити, коли від пенсії до пенсії вистачає не завжди?..