Основними завданнями у цій сфері вважають розширення ділянок плодових та ягідних порід і закладання до 2025 року 1493 гектарів цих культур, з них плодових – 1100 гектарів, ягідних – 383 гектари, наголошує голова районної ради Василь Степенко.

Вартість валового збору при виконанні цих завдань, за прогнозними підрахунками фахівців, становитиме 122,1 млн грн, у тому числі зерняткових порід (яблуня, груша) – 42 млн, кісточкових (вишня, черешня, слива, абрикос) – 37,9 млн, ягід (суниця, малина, смородина) – 42,2 млн грн.

Дотації з районного бюджету за умови його виконання підлягають роботи з виготовлення документації на закладання багаторічних насаджень, підготовки грунту та садіння, в тому числі вартість саджанців, придбання спеціалізованої техніки для садівництва, догляду за насадженнями тощо. Розподіл коштів між учасниками програми здійснює спеціальна районна комісія.

Одним із провідних у садівництві в Полтавському районі є фермерське господарство “Васюта”.

– Вирощуємо садивний матеріал плодових і ягідних порід (саджанців, розсади суниці) та самих плодів і ягід. Посадковий матеріал реалізуємо переважно великим господарствам, а також власникам присадибних ділянок – усім, хто хоче займатися ягідництвом і садівництвом, – розповідає керівник господарства Василь Васюта.

Зовсім недалеко від обласного центру, в селі Миколаївка Мачухівської сільської ради, – справжній ягідний рай. Величезні ділянки вкриті смарагдовим килимом листочків, із­під яких визирають спілі червоні ягоди.

– Це не “клубника”, хоч так люди її називають, а суниця, російською – “земляника”, – пояснює фермер, доктор сільськогосподарських наук Василь Васюта. – Наша звична полуниця (“клубника”) – двостатева, плодоносить у неї тільки жіноча рослина. А в суниці кожна рослина дає плід, тому вона більш урожайна. Ось, приміром, недавно виведений сорт Розана київська 25 травня уже була зрілою. У сорту Флорін одночасно видно і квітки, й зрілі ягоди, тож збір постійний. Він починає плодоносити з іншими сортами, потім ідуть друга й наступні хвилі врожаю. Як мінімум удвічі урожайніший від інших. Дрібна реалізація ягід і розсади у нас переважно в місті, а господарства, які хочуть розводити суницю, купують десятки тисяч кущів. У цьому році ми посадили 9 гектарів, із них 4 гектари – маточник, на осінь плануємо дати близько мільйона рослин розсади, що може задовольнити попит.

Загалом ФГ “Васюта” господарює на 90 гектарах землі. Крім суниці, тут вирощують і розм­ножу­ють малину, смородину, яблуні, абрикоси, черешні, аличу…

Василь Михайлович Васюта – місцевий, родом із Миколаївки. Він – доктор сільськогосподарських наук, професор. Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут і працював в Українському науково­дослідному інституті садівництва Національної академії аграрних наук у Києві. Зай­мався переважно агротехнікою. На посаді заступника директора з наукової роботи організовував дослідницьку діяльність у трьох інститутах і на восьми дослідних станціях. Коли у 1990­х роках стали розвивати підприємництво і фермерство, вирішив поєднати науку й практику.

– Думав навіть створити приватний науково­дослідний інститут по садівництву, але для цього потрібен чималий капітал. Для створення саду в нинішніх умовах, щоб на наступний рік мати урожай, треба вкласти близько ста тисяч гривень на гектар, – говорить Василь Васюта.

У 1993 році було створене спеціалізоване садівниче господарство, яке розпочиналося з 50 гектарів ріллі, а згодом розширилося до 90. Поєднання науки з практикою, сучасні агротехнології – обов’язкові в цій справі, вважає фермер­учений. У ФГ “Васюта” застосовується ефективний метод крапельного зрошування.

– Є кілька способів зрошування, – пояснює вчений­господарник. – Перший – найпростіший: викопали борозенку і пустили воду. Другий – дощувальна установка. Так використовується багато води. А при крапельному методі вона подається дозовано. Кладеться шланг, в якому через кожні 25–30 сантиметрів є отвори, і вода капає під корінець кожної рослинки. Дуже економний спосіб, одночасно поливається 5 гектарів і більше. Для цих цілей ми облаштували ставок, підвели труби, все робимо за проектом інституту гідротехніки і меліорації НААН. Сьогодні без науки такі справи неможливі. Багато ще можна зробити для вдосконалення технологій, чим ми і займаємось.

За допомогою крапельного зрошування у господарстві планують отримати не менше 20 тонн суниці з гектара. Доки такої системи не було, урожайність була 8–12 тонн.

– Наше завдання – забезпечити місто Полтаву плодами і ягодами, щоб люди мали їх і на столах, і на присадибних ділянках, – запевняє Василь Васюта.