Анатолій МІШИН: Минулого разу ми зустрічалися в середині квітня. Пройшло майже два місяці. Чим вони запам’яталися для керівництва Полтавської області?

Олександр УДОВІЧЕНКО: Подій було багато, адже Полтавщина живе напруженим життям. На сесії обласної ради ми розподілили кошти Державного бюджету. Це небувала донині сума – на соціально­економічний розвиток спрямовано 210 мільйонів гривень. (Торік було в межах 75 мільйонів гривень). Держава також направила ще додаткових 15 мільйонів гривень, які розподілено між регіонами області. Полтавщина отримала субвенцію в сумі 64 мільйони гривень. Це, так би мовити, бонуси за ефективне наповнення державної казни. Уряд таким чином стимулює регіони в розвитку виробництва. Кошти отримали усі райони, але основну частину – Кременчук, Полтава й Комсомольськ, бо вони є основними наповнювачами бюджету. Цей фінансовий ресурс буде використано на поточні цілі, зокрема профінансуємо першочергові соціальні об’єкти, тож сподіваємося на прорив у цій галузі. У травні завершено підвищення пенсій (у державі це майже 13 мільйонів громадян) – від 100 до 300 гривень.

Із 12 соціальних ініціатив Президента України, які зараз перебувають у безпосередньому виконанні, вже реалізовано 9. Це – не піар, а системний підхід, зміна соціальної політики в державі. Протягом вказаного періоду вирішувалося також багато поточних питань.

Анатолій МІШИН: Збільшення соціальних виплат і пенсій відбувається за рахунок обласного і Державного бюджетів?

Олександр УДОВІЧЕНКО: За рахунок Державного бюджету. Я хочу підкреслити: для того, щоб здійснити соціальні програми, необхідно, щоб були кошти у Державному бюджеті. Якщо їх немає, то це просто нереально. Не можна давати обіцянки, які не підтверджені фінансовим ресурсом. Можливо, не всі знають: фінансова ситуація в державі два роки тому була катастрофічною. Це – реальний факт, а не бажання кинути камінець у бік опонентів. Президент не відмовився від своїх передвиборних обіцянок. І нині, через півтора року, знайдено можливість за рахунок щорічного зростання виробництва забезпечити реалізацію соціальних ініціатив Глави Держави.

Анатолій МІШИН: Є така категорія пенсіонерів, як діти війни. У них дуже багато нарікань з приводу невиплат надбавок, які були раніше законодавчо затверджені.

Олександр УДОВІЧЕНКО: Хотів би зробити екскурс у минуле. Лідери певних політичних сил, розраховуючи на минулі вибори, піарили акцію (на чолі стояли керівники Соціалістичної партії), збурили суспільство. У державі потрібних для виконання даних раніше обіцянок щодо дітей війни фінансових ресурсів не було, немає і зараз. Судові рішення виконати просто неможливо. Ми не можемо загравати з людьми і запевняти, що все зробимо, лише нормально ставтеся до влади. Тому чинні Президент і Уряд знайшли мужність сказати, що провести високі виплати дітям війни неможливо. Фінансування судових рішень припинено. З іншого боку, нині пенсійні виплати збільшуються справедливо, без зрівнялівки, з урахуванням трудового стажу. Те, що держава робить сьогодні, вона робить і для дітей війни. Я думаю, що прийде час, і ми зможемо забезпечити потреби дітей війни.

Віктор КІКОТЬ, Всеукраїнська громадсько­політична газета “Зоря Полтавщини”: Перебуваючи на Полтавщині, Сергій Тігіпко наголошував на тому, що Полтавщина – серед лідерів у реалізації соціальних ініціатив Президента України, може бути прикладом для інших регіонів. Чи обговорювалися з віце­прем’єр­міністром питання співпраці місцевої влади й Уряду по окремих напрямках соціальної політики?

Олександр УДОВІЧЕНКО: Ми не ставили питання преференцій для нашого регіону, бо розуміємо, що соціальна політика здійснюється для усіх людей, котрі проживають на території України. Говорити, наприклад, про те, що якісь категорії населення у нас можуть мати більші виплати, ніж в інших регіонах, нереально. У той же час є питання, які, на наш погляд, Уряд й профільне міністерство повинні розглянути. Серед них – і проблема чорнобильців. Так склалося, що ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС, а це були в основному мешканці Лубен, Кременчука та ряду інших районів Полтавщини, сьогодні не можуть отримати бажану пенсію, бо розрахунки зроблені за методикою, яка враховує заробітну плату того періоду. А вона була значно меншою, ніж, скажімо, у шахтарів Донецької і Луганської областей, мобілізованих у той час. Ми внесли пропозицію, і Уряд вивчає питання, так би мовити, осучаснення формули розрахунків пенсій для чорнобильців. Ми не чекаємо, коли буде ухвалено рішення на центральному рівні. Нині допомогли 129 чорнобильцям знайти документи, які дають право на більшу пенсію. Ця робота буде продовжуватися. Обговорювалися й інші питання, зокрема щодо забезпечення транспортом пільгових категорій. Тут треба проявити мужність, знайти ресурси і зробити прорив, бо багато пільговиків просто не дочекаються автомобіля.

Запитання від телеглядачів: Василь Горпинченко з Решетилівки цікавився, чи не планується збільшення квартплати?

Олександр УДОВІЧЕНКО: Таких планів у місцевої влади немає. Але це питання загального характеру. Ми повинні зрозуміти, що тарифи на енергоносії збільшуються. Що стосується квартплати, то ми такі спроби зупинили, зокрема в Полтаві. Хоча зрозуміло, що затрати на утримання житлового фонду не відповідають квартирній платі. З іншого боку, влада усвідомлює: рівень заробітної плати людей не дозволяє оплачувати економічно обґрунтовані тарифи. Хоча збитковість підприємств житлово­комунального господарства – проблема реальна, і ми будемо шукати інші шляхи вирішення проблеми, а не перекладати її на плечі людей.

Анатолій МІШИН: На Полтавщині є 23 будинки сімейного типу. Чи не означає це, що зникнуть такі традиційні форми, як інтернати для дітей­сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування?

Олександр УДОВІЧЕНКО: В державі сьогодні є стратегія розвитку сімейних форм виховання дітей, які потрапили у складні життєві обставини. Зрозуміло, що в Радянському Союзі школи­інтернати та будинки­інтернати будувалися для того, щоб боротися з бездоглядністю і безпритульністю. Ніде у світі нині такі форми не превалюють. Ми повинні рухатися до сімейного виховання. Зрозуміло, що за один рік переломити ситуацію буде важко, але у нас багато прикладів, коли вкладаються колосальні державні кошти в інтернати, які мають добротну матеріальну базу, а дітей відповідних категорій там небагато. Тому стоїть завдання поступово, крок за кроком, зменшувати кількість інтернатних закладів і розвивати заклади сімейного виховання. Треба допомагати таким сім’ям. Тільки агітацією тут не обійдеться. Потрібна відповідна ма
теріальна база. Ви знаєте, що сімейні будинки зараз добре фінансуються. Це і кошти на утримання дітей, і заробітна плата вихователям. Тому ми поставили завдання місцевій владі у кожному районі створити будинок сімейного типу. Місцева влада повинна мобілізуватися, знайти ресурси, залучити бізнес і таким чином поступово рухатися вперед.

Лариса КОБА, газета “Село полтавське”: Нині кількість соціальних працівників збільшується. Йде мова про те, що вони будуть у кожному селі. Які їхні функції?

Олександр УДОВІЧЕНКО: Нам треба докорінно змінити ситуацію. Не повинно бути так, що людина, потрапивши у скруту, шукаючи порятунку, звертається до влади, а там її не чують. Тож сьогодні Уряд пішов на те, щоб за рахунок Державного бюджету збільшити на Полтавщині майже на 900 штатних одиниць кількість соціальних працівників. Вони будуть закріплені у районах на дільницях і знатимуть людей, сім’ї. Це мають бути люди, які можуть дати раду і пораду. Їхнє головне завдання – профілактика. Якщо вони побачать, що дитина бездоглядна, то зобов’язані першими вдарити на сполох, з’ясувати, яку допомогу потребує та чи інша проблемна сім’я.

Анатолій МІШИН: Погодні умови були не дуже сприятливими для аграріїв. Зима і весна пройшли під гаслом “треба пересівати”. Чи впоралися полтавські аграрії із цим завданням?

Олександр УДОВІЧЕНКО: Обставини склалися непрості, але, на щастя, й не катастрофічні. До пересіву планувалося майже 80 тисяч гектарів із 288 тисяч гектарів під озимими культурами. Тобто 210 тисяч гектарів озимих вийшли із зими у задовільному стані. Дощі поліпшили ситуацію. Пересіяли кукурудзою, соєю і травами. Збережено сівозміни. І за це – особлива подяка аграріям. За усі роки незалежності ми не допустили перекосів, як це траплялося в інших регіонах, де переважали технічні культури. Ми розраховуємо, що і кукурудза, і соя будуть вигідними. Зараз аграрії за минулорічний врожай кукурудзи отримують добрі прибутки.

Зрозуміло, що не буде рекордних 5 мільйонів тонн зерна, але розраховуємо, що 4 мільйони тонн зернових і зернобобових матимемо.

Володимир НЕПИЙПИВО, Перший національний телеканал: Минулого року аграрії виростили високий урожай овочів і картоплі, але реального прибутку вони так і не отримали. Причин тому багато. Що робитиме обласна влада для того, щоб овочівництво було хоча б не збитковим?

Олександр УДОВІЧЕНКО: Тут проблем багато. І чи не найбільша – недостатня кількість сучасних овочесховищ. Для того, щоб конкурувати з єгипетською картоплею і китайським часником, вітчизняне овочівництво треба розвивати не на аматорському, а на промисловому рівні. Такі приклади в області є, навіть у вирощуванні полуниці.

Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ, газети “Голос України” та “Полтавський вісник”: Ми розвиваємо сільське господарство, і це правильно. Але високотехнологічні виробництва у нас в занепаді. Достатньо згадати занепад колись потужних заводів “Знамено” і ГРЛ. Треба інвестувати ці галузі на державному рівні, й хороший досвід в цьому показує Китай.

Олександр УДОВІЧЕНКО: Ви абсолютно праві, що треба вкладати кошти у виробництво. Якщо говорити про сільське господарство, то це – промислові технології. Хоча треба підтримувати й індивідуальні господарства, бо це – зайнятість на селі. Що стосується високотехнологічних галузей, то приклади розвитку підприємств цих галузей у нас є, і це вселяє оптимізм. З іншого боку, є багато перешкод. Ми провели нараду, на яку запросили представників правоохоронних і кон­тролюючих органів. Президент України поставив жорстку вимогу: зняти тиск на бізнес. Скажімо, якщо перевірки проводяться безперервно, то ніяке підприємство витримати це не зможе. Ось такі штучні перепони необхідно подолати, щоб з’явилася впевненість у інвесторів, що в Україні можна вкладати кошти і отримати прибуток. Якщо говорити про завод газорозрядних ламп, то конкурентну боротьбу з такими фірмами, як “Філіпс”, було програно ще в радянські часи, і важко сподіватися на те, що це підприємство можна врятувати якоюсь підтримкою. Але за десять років на Полтавщині, у Кременчуці, створено вітчизняне пасажирське вагонобудування високого рівня. Ось тут необхідна підтримка. Треба знайти кошти на державне замовлення, бо крюківські вагони купують у Білорусі й Казахстані, тільки не в Україні. А це – високотехнологічне виробництво. Тут робочі місця, які дають достойну заробітну плату і забезпечують відрахування у бюджет.

Ірина ФІЛОНЕНКО, обласне радіо: Одним із пріоритетів обласної влади є розвиток сільських територій. Разом з тим окремі народні депутати України чи то в критичному, чи то в позитивному аспектах ведуть мову про заплановану адміністративно­територіальну реформу в Україні. Наскільки це відповідає дійсності? Якщо це правда, то як реформа відбуватиметься на Полтавщині й як вона співвідноситиметься з розвитком територій?

Олександр УДОВІЧЕНКО: Активізація народних депутатів говорить про наближення виборів. Проте чинна влада сьогодні мову про територіальну реформу ще не починала. Однак ми маємо розуміння того, що є проблема. Наприклад, у нас понад 400 сільських рад. Більше – тільки на Вінниччині. Багато сільських рад фінансово себе не забезпечують, немає ресурсу. Тож треба дбати про ефективну роботу. Але розмови про кардинальне зменшення кількості районів – це спроби збурити людей і отримати на цьому політичні дивіденди.

Ми вважаємо, що на Полтавщині у процесі медичної реформи повинно бути як мінімум 9 госпітальних округів, але це не означає, що буде 9 адміністративно­територіальних одиниць.

Запитання від телеглядачів: Валентина Іващенко з Миргорода просить повідомити про те, до кого треба звернутися за пільговою путівкою для оздоровлення дитини.

Олександр УДОВІЧЕНКО: До Миргородського міськвиконкому, у відділ у справах спорту, сім’ї та молоді. Якщо там не вирішать, то до відділу в справах сім’ї та молоді облдержадміністрації.

Наталія ОЧКАНЬ, обласне комунальне інформаційне агентство “Новини Полтавщини”: Як проходить кампанія з оздоровлення дітей?

Олександр УДОВІЧЕНКО: На оздоровлення підростаючого покоління спрямовано понад 63 мільйони гривень, або на 3 мільйони більше, ніж торік. Заміських таборів – 29. Їх вдалося зберегти, хоча це було дуже не просто. Ми розраховуємо, щ
о місцева влада, відповідні служби зроблять усе, щоб оздоровлення дітей пройшло без проблем.

Запитання від телеглядачів: Військовий пенсіонер Сергій Андрійович цікавився, чи буде обласна влада ставити питання про надання в області російській мові статусу регіональної?

Олександр УДОВІЧЕНКО: Таких ініціатив у нашому регіоні немає, і це питання в порядку денному не стоїть.

Володимир НЕПИЙПИВО: Для багатьох селян є проблемою ціни на молоко. Вони падають. Для багатьох виробництво молока – одне з основних джерел заробітку. Однак закупівельні ціни на молоко знижуються. Чи може обласна влада впливати на ситуацію?

Олександр УДОВІЧЕНКО: Ми розраховуємо, що на рівні держав буде розблоковано питання поставок молочної продукції до Російської Федерації. Заводи у Гадячі й Пирятині вже готові працювати з Росією. Великий обсяг молока закуповують саме ці підприємства. Проте слід сказати, що молоко з селянських дворів не може конкурувати з промисловим. Один зі шляхів боротьби з корпоративними змовами переробників молока – створення кооперативів. Таких в області три. Але не все так просто. Багато господарів не хочуть об’єднуватися. Є й деякі законодавчі перепони.

Лариса КОБА: Президент підписав закон щодо стимулювання житлового будівництва, зокрема на селі. Яка зараз ситуація з фондом “Власний дім”?

Олександр УДОВІЧЕНКО: Ми будемо фінансувати житлове будівництво на селі, у тому числі цей фонд. Бажано, щоб у його керівництві було більше молодих кадрів. Ми робитимемо все, щоб збільшувати кредитування у сільське будівництво.

Від редакції. У зв’язку з газетною специфікою до публікації не увійшли окремі епізоди телепрограми.