Нині це 20 хлопчиків і 9 дівчаток, які в яслах-садочку №13  “Сонечко” м. Полтави відвідують середню групу “Вишенька”.

– Нікого не здивую, якщо скажу, що найприємніше у нашій роботі – це бачити, як завдяки і моїм старанням, і старанням моїх колег, зокрема вихователя Тетяни Андріївни Снєгової та помічника вихователя Алли Іванівни Журавель, діти змінюються, розкриваються. Як прокидається у них інтерес до якоїсь справи, а згодом з’являються й перші успіхи, наприклад, у тому ж ліпленні чи малюванні, – говорить Ніна Іванівна.

Колись давно вона й гадки не мала, як багато для неї означатиме таке життя, перепусткою в яке свого часу став диплом про закінчення Кременчуцького педагогічного училища. Зрозуміла ж це, коли наважилась на кардинальні зміни й на короткий час пішла з професії. Поверталась тоді, як на свято. Отож відтоді не стільки зі сторінок розумних книг, скільки із власного досвіду знає, що таке для педагога – покликання.

Загалом за роки виховательської практики Ніни Іванівни Лубенець її дружна дитсадівська родина налічує близько 300 дітлахів. Одні давно вже стали дорослими й пустують тільки в її теплих спогадах, інші ж щодня радісно чекають на неї у “Вишеньці”.