А ось свої 75 йому вже не судилося зустріти. Та все одно його земляки відзначили ювілей незабутнього Миколи Андрійовича. Квіти до пам'ятника відомому в цілому світі лікарю поклали голова обласної ради Іван Момот, голова Кобеляцької районної держадміністрації Анатолій Таранушич, голова районної ради Юрій Тагадюк, міський голова Олександр Ісип.

У залі районного Центру культури та дозвілля місцеві жителі зібралися на вечір пам'яті з нагоди відзначення 75-річчя від дня народження Миколи Касьяна. Їх привітали голова обласної ради Іван Момот та представники місцевої влади, наголошуючи, що людина живе доти, доки її пам'ятають, а ім'я "народного лікаря, лікаря від Бога" уже записано на скрижалях вічності рядками добрих справ, які він залишив по собі, – як родоначальник мануальної терапії в Україні та в СРСР, зціливши близько двох мільйонів недужих; як меценат – він фінансував будівництво місцевого Свято-Миколаївського собору, допомагав матеріально школам, лікарням, бібліотекам.

І його земляки не залишаються у боргу – колишня вулиця Леніна в Кобеляках тепер носить ім'я Миколи Касьяна, на стіні приміщення міської ради розміщена пам'ятна дошка, його ім'я присвоєне Будинку дитячої та юнацької творчості, яким він опікувався. 28 жовтня 2010 року, в річницю смерті, у центрі міста було відкрито пам'ятник академіку, заслуженому лікарю України, народному лікарю СРСР Миколі Касьяну. Ще 1993 року за життя цілителя його ім'я було занесене в Книгу рекордів Ґіннеса. Вшановують пам'ять видатного земляка у Кобеляках у дні його народження та смерті, а також 19 грудня – у день святителя Миколи Чудотворця, якого Микола Андрійович особливо шанував і вважав своїм покровителем.

Представники влади привітали дружину Миколи Андрійовича Касьяна Андріану Миколаївну та сина Яна Миколайовича, який продовжує справу батька. Відбувся чудовий концерт, присвячений пам'яті Миколи Касьяна, звучали вірші й пісні на слова незабутнього ювіляра, квіти до пам'ятника від усіх присутніх урочисто поклали учасники дійства, а він сам усміхався землякам із портрета, наче й далі вів свій діалог із ними…