За даними унікальної системи персоніфікованого обліку відомостей, яка створена в органах Пенсійного фонду, встановлено, що з 20 тис. страхувальників області 68% здійснюють виплату заробітної плати найманим працівникам у розмірі, меншому мінімального. Таким чином, понад 74 тис. наших земляків за грудень 2011 р. отримали заробітну плату в мінімальних розмірах.

За територіальною ознакою найбільш проблемними визначені такі райони, як Великобагачанський, де 79% роботодавців виплачують зарплату менше законодавчого рівня 28% працюючих громадян, Пирятинський, Решетилівський і Чорнухинський райони, де від 76 до 86 відсотків роботодавців платять заробітну плату, меншу мінімальної, найманим працівникам, частка яких становить від 24 до 31% від усієї кількості працюючих.

Позитивом при цьому можна визнати той факт, що завдяки комплексним заходам органів виконавчої влади в 2011 році кількість працюючих, які отримували заробітну плату в розмірі, меншому або нарівні законодавчо встановленого мінімального розміру, щомісячно зменшувалася. Якщо на початку року з 420 тис. працюючих 88,3 тис., або 21,1%, отримували заробітну плату в мінімальних розмірах, то уже в грудні ці показники склали відповідно 427,7 тис. і 74,4 тис., або 17,4%. Тож контингент працівників, відносно яких зафіксовано порушення трудового законодавства, зменшився протягом року майже на 14 тис. осіб. Велика заслуга у цьому належить обласним та районним групам із легалізації заробітної плати і зайнятості населення, органам Пенсійного фонду області, інспекторам Територіальної інспекції праці.

На жаль, поки що відповідні органи не наділені повноваженнями щодо адміністративно-правового впливу на роботодавців, які є ініціаторами тіньових схем, тому дуже часто не мають можливості довести факти щодо порушення законодавства про оплату праці. Минулого року уряд ініціював низку законопроектів щодо легалізації заробітних плат і зайнятості. За цими документами розширюється перелік органів, які можуть перевіряти умови праці, розширюються також права інспекції праці та Пенсійного фонду.

Нині територіальні управління Пенсійного фонду щомісячно інформують місцеві органи влади, правоохоронні органи про факти отримання зарплати в розмірі,  меншому мінімального. Ці дані опрацьовуються на засіданнях робочих груп, здійснюються відповідні перевірки, обстеження страхувальників – юридичних чи фізичних осіб, – що мають найманих працівників. Як результат, у 2011 році виявлено 957 неоформлених працівників, 563 із яких уже легалізували свої відносини з роботодавцями. Нині розгорнута робота з опрацювання даних по всіх 55 тис. фізичних осіб, що здійснюють діяльність в області, на предмет наявності найманих працівників. До цієї роботи залучені знову ж таки органи Пенсійного фонду, органи праці та соцзахисту, податкові органи, Територіальна інспекція праці, Центр зайнятості – тобто всі установи, у функції яких входить контроль за дотриманням законодавства про працю.

Крім цього, вивчаються дані щодо керівників підприємств, які виплачують собі зарплату в розмірі, меншому мінімального. Таких на Полтавщині 1654 особи – 8,3% від загальної кількості. А для прикладу можна назвати одне з підприємств – фірму “О…”, яка має 58 застрахованих осіб, де заробітна плата керівника – 522 грн, а інших працівників, у середньому, – по 500 грн. Зрозуміло, що ці цифри не можуть не викликати недовіру в усіх органів, які здійснюють перевірки.

Ширмою для прикриття порушень у виплаті гарантованого мінімуму зарплати є і неповна зайнятість. Особливо цим користуються підприємці, котрі використовують найману працю. Так, шість із дев’яти тисяч роботодавців Полтавщини залучають працівників на правах “неповної зайнятості” і відповідно виплачують заробітну плату в розмірі, меншому мінімального. Тому обов’язковою умовою на сьогодні є реформування паралельно з пенсійним і трудового законодавства. Тільки на законодавчому рівні треба встановити розмір гарантованої заробітної плати, який залежатиме від складності, відповідальності, об’єму виконуваних робіт та кваліфікації працівника.

Отже, лише комплексний підхід до вирішення проблеми наповнення бюджету Пенсійного фонду України шляхом ефективної державної політики детінізації ринку праці та мотивації роботодавців і працівників сприятиме подальшій легалізації, а також збільшенню заробітної плати, що є основою для нарахування внесків на пенсійне страхування. Саме від цього залежить доля пенсійної реформи, що впроваджена в країні з 1 жовтня 2011 року і яка встановлює безпосередню залежність розміру майбутньої пенсії від сплати внесків.