за програмами концертів та

злетом світлих почуттів дарує пал

ким шанувальникам високого мис

тецтва нинішній тиждень під назвою

“Дні класичної музики в Полтаві”.

Відкрив його концерт симфоніч

ного оркестру академічного облас

ного українського музичнодрама

тичного театру імені М.В.Гоголя під

орудою народного артиста України

Віталія Скакуна. Концерт – із сюр

призами, хоч про них і повідомля

лося заздалегідь. Вітаючи слухачів,

організатор уже традиційного вес

няного фестивального свята, на

родний артист України, голова об

ласного відділення Всеукраїнської

музичної спілки Герман Юрченко із

самого початку подякував полтав

цям, котрі заповнили зал театру.

Адже це – чергове підтвердження

того, що вони справді люблять сер

йозну класичну музику і не втрача

ють нагоди її послухати. Вона ж, як

наголосив Герман Юрійович, диво

вижно вільна, вона не залежить від

часу з його проблемами й суєтою,

вона – понад віками, вона – вічна. А

музика ВольфгангаАмадея Моцар

та якраз і веде у той світ, що зцілює

душу, й саме вона відкривала і кон

церт, і фестиваль загалом. Музика

Моцарта досить часто звучить у

Полтаві, а завдяки особливій любо

ві до неї організатора концертів

полтавці вже добре знають життє

вий і творчий шлях композитора

страдника.

Першим сюрпризом концерту

стала зустріч із новою гостею нашо

го міста – з оркестром виступила

солістка, скрипалька з Іспанії, лау

реат багатьох міжнародних конкур

сів Летиція Морено. У її віртуозній

грі звучала унікальна скрипка П’єт

ро Гварнері, створена неперевер

шеним майстром 1679 року, – її на

дало Летиції Чиказьке товариство

Страдіварі. Звучав концерт для

скрипки з оркестром № 5, але слу

хачі вже були в полоні музики Мо

царта, прослухавши перед тим його

дивовижно красиву симфонію № 40.

Наступний сюрприз чекав пол

тавців у другому відділенні концер

ту: вони оплесками зустрічали со

лістку, лауреата міжнародних кон

курсів, свою землячку, випускницю

Полтавського музичного училища

імені М.В.Лисенка Альону Боряк. У

її виконанні з оркестром Віталія

Скакуна прозвучав фортепіанний

концерт № 2 (соль мінор) Каміля

СенСанса. Альону, талановиту піа

ністку, студентку Інституту мистецтв

Національного педагогічного уні

верситету імені Михайла Драгома

нова (кафедра фортепіанного вико

навства та художньої культури, клас

професора Тетяни Завадської), на

сцені вітали квітами її земляки з Га

дяча, де вона закінчувала музичну

школу, а також викладачінаставни

ки Полтавського музучилища. Вий

шов на сцену з квітами і Володимир

Шиян – директор Полтавської об

ласної дирекції АТ “Райффайзен

Банк Аваль”. До того ж не лише як

меценат. Як зізнався Володимир

Васильович, він вийшов привітати

солістку побатьківськи, як один із

найближчих земляків – вони з Альо

ною народилися в прекрасному се

лі Березова Лука Гадяцького райо

ну. Вітав Володимир Васильович і

свого давнього друга – народного

артиста України Віталія Скакуна,

висловивши найщиріші побажання

музикантам у досягненні нових

творчих успіхів та втіленні мрій.

А ось така підтримка, спонсор

ська допомога, яку багато років на

дає митцям Володимир Шиян,

просто неоціненна. Співпраця Пол

тавської дирекції банку із оркес

тром та театром почалася ще у

2004 році, це дружні та партнерські

відносини. До того ж існує й загаль

ноукраїнський проект “Вечори кла

сики” з “Райффайзен Банком

Аваль”. Тож і запитую Володимира

Васильовича, коли саме він дізнав

ся про свою талановиту землячку –

напевне, коли почув про її перемоги

в міжнародних конкурсах?

– Ні, знаю Альону ще з того часу,

як батько почав возити її в рай

центр, за 35 кілометрів, у музичну

школу. Знаю, що після закінчення

полтавського училища її запрошу

вали на навчання в Харків, а вона

обрала Київ. А ось такий концерт за

участю Альони я слухав уперше –

досі більше знав її заочно, через

батьків, намагався підтримати, де

міг.

– І яке Ваше враження від кон

церту?

– Наче побував у зовсім іншому

світі, де життя значно прекрасніше,

ніж у нашій буденності… Музика,

яку грала Летиція Морено, яку гра

ла Альона Боряк, – це не передати

словами, це треба почути. У світі

багато прекрасних речей, але ко

хання й музика – це святе. А любити

музику та ще й нести її людям – це

особлива місія. На жаль, сьогодні

класичне мистецтво не має тієї під

тримки, на яку воно заслуговує, то

му це приємне задоволення – допо

магати хоч трішки, наскільки це

можливо, людям, які йому служать.

І бачити результати такої підтрим

ки, як сьогодні.

Завершувала концерт увертюра

до опери “Семіраміда” Джоаккіно

Россіні у виконанні симфонічного

оркестру. І слухачі палкими овація

ми стоячи вітали музикантів.