захисника Вітчизни і Міжнародним жіночим днем – зовсім невели/

кий часовий інтервал. Адже захист рідної землі – почесний

обов’язок громадян незалежно від статі. Про це йшлося на твор/

чій зустрічі, яку організували й провели працівники Полтавської

міської бібліотеки/філії №7, що в мікрорайоні Половки, зібравши

чоловіків і жінок, які присвятили молоді роки армійській службі.

Учасники зустрічі ділилися спогадами про ті часи, коли носили

військову форму. Скажімо, мешканка мікрорайону Анна Федіна

була матросом на військовому кораблі. Коли ще зовсім юною за/

кінчила швейне училище, склалося так, що дівчина поїхала на ро/

боту в Комсомольськ/на/Амурі. Після того, як півроку там попра/

цювала, у місцевому військкоматі запропонували їй і її подругам

випробувати себе у військовій справі. Спочатку Аня відмовилася,

але згодом добровільно пішла на службу, була направлена у вій/

ськово/морську частину. Чимало всіляких випробувань випало на

долю Анни, але труднощі витримувала з честю, нарівні з чоловіка/

ми.

Надія Семенець в армії була діловодом. Каже, що їй дуже подо/

балися військова форма, сама служба. І командири – посміхаєть/

ся – були молоді й симпатичні. Військовий журналіст Анатолій То/

локнов подарував міській бібліотеці №7, яку часто відвідує, збі/

рочку своїх матеріалів, де є й розповідь про воїна/інтернаціона/

ліста Сергія Коротуна з Полтави, який загинув, виконуючи вій/

ськовий обов’язок в Афганістані. Анатолій Миколайович розповів

про свої офіцерські будні (військовим журналістом став пізніше),

які проходили в ракетних частинах.

Працівники територіального центру Київського району Полтави

приготували учасникам зустрічі солодощі, духмяний чай. Ожила/

заграла гітара в руках Валерія Семенця – чоловіка Надії Семе/

нець. Він подарував присутнім чудові ліричні пісні. Вони знову на/

віювали спогади про далеке й близьке…