З тих пір минуло багато часу, й на долю як самої ікони, так і заснованого на її честь у Козельщині Різдво-Богородичного жіночого монастиря випало чимало сумних, а в атеїстичні десятиліття – навіть трагічних, подій, але головне залишилося непорушним – помолитися до обителі поспішають тисячі прочан. 

Маєток графа Володимира Капніста знаходився у селі Козельщина Кобеляцького повіту, й ікона Богородиці була у його родині реліквією. Передісторія, власне обставини, появи образу на Полтавщині губиться за численними легендами, але і в них ідеться про дива, які дарувала у відповідь на палкі молитви людям ікона. Все ж те, що трапилося у родині Капністів на початку 1880-х років, відомо в подробицях, адже до лікування тяжкохворої Марії були причетні найкращі лікарі Москви – їм не вдалося допомогти недужій, натомість довелося одними із перших визнати, що ікона Богородиці зробила для дівчини диво.

А відбулося ось що: перед тим, як вкотре вирушити з рідного дому в тяжку дорогу за лікарською допомогою до Москви, мати Марії, Софія Михайлівна,  порадила доньці протерти на образі зображення риз. Змучена дівчина, хвороба якої швидко прогресувала й  майже позбавила юну графиню можливості самостійно пересуватися, взяла ікону й з усією тугою за своїм згасаючим життям почала молитися. Аж раптом відчула сильний біль, що пройняв її хребет. Це було останнє страждання, після якого в тіло Марії повернулись колишні сили й здоров’я.

До Москви вона таки поїхала – лікарі були приголомшені, адже встановлений ними раніше діагноз  – захворювання спинного мозку – був несумісним із задовільним фізичним станом Марії і більше ніяк про себе не нагадував. До квартири, де зупинилися Капністи, прибували і прибували люди – вони хотіли вклонитися привезеній із Козельщини чудотворній іконі.

Те ж саме продовжилось і тоді, коли родина графа повернулася додому. Володимир Іванович подбав про спорудження каплички, в якій зберігалася ікона. Священики відправляли служби, численні парафіяни молилися, й диво зцілення повторювалося ще багато разів. Тим часом тривав і збір пожертвувань на будівництво церкви Різдва Богородиці. Козельщинський Різдво-Богородичний монастир було відкрито пізніше – 1891 року. Дивовижної краси собор (архітектор – С. Носов) тут збудували 1906 року.

У часи руйнівного атеїзму Козельщинська обитель була пристосована під клуб, лікарню, склад… Але чудотворну ікону Богородиці черниці врятували – вивезли з монастирських стін і довго переховували. У відроджену обитель вона повернулася 24 лютого 1993 року.