Сьогодні в учениці 10 класу Миргородської ЗОШ №3, волонтерки, співзасновниці Спілки захисту природи і тварин м. Миргорода Ані Удовицької – 10 котів, 2 власні собачки (серед них – улюбленець Борман, якого вона принесла цуценятком зі смітника, а кішка Пушинка вигодувала своїм молоком) і 2 собачки, яких дівчина хоче прилаштувати до хороших людей. Про багатьох її колишніх підопічних можна довідатись, переглянувши Анин альбом зі світлинами. Неважко здогадатися й про те, хто позує на всіх “заставках” у телефоні дівчини – Барні, Барбі, Бормани, Пушинки, Льовки, Сивілли, Кнопи, Масики, Тишечки…

Взимку Аня їздить по мікрорайонах міста і навіть за його межі, збирає покинутих кошенят, собачок. У морозну погоду її “знахідками” нерідко стають і вкрай зголоднілі, виснажені, змерзлі пташки. Звичайно, бути помічницею беззахисних істот сьогодні дуже нелегко – за щось треба купити їм ліки і їжу. Та Ані все вдається: батьки – її однодумці. З дуже скромного сімейного бюджету на це щомісячно витрачається близько 100 гривень. Мама Валя сама допомагає лікувати тварин, шити їм одяг. Тато Геннадій хвилюється, щоб Аню не вкусила якась бездомна тварина і не заподіяла шкоди. “Але то тільки так, для годиться, – говорить Аня. – Нещодавно тато сам допомагав мені рятувати хворого персидського кота, якого підкинули під наш балкон”.

Дівчина обов’язково цікавиться долею безпритульних тварин, яких вона віддала в інші руки. Та й самі господарі часто телефонують Ані, щоб порадитися, як вилікувати, наприклад, кон’юнктивіт у котика. Цими знаннями з юною волонтеркою діляться ветеринарні лікарі, з якими вона дружить. У майбутньому Аня й сама сподівається стати за фахом їхньою колегою.