– Вікторе Петровичу, реформи галузі охорони здоров’я набирають темпів. Розкажіть, будь ласка, про головні завдання, які стоять перед медиками Полтавщини.

– Вони чітко визначені Національним планом дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, ініційованої Президентом України Віктором Януковичем. На виконання поставлених завдань підготовлено та затверджено план-графік реформування галузі охорони здоров’я Полтавської області на 2010–2014 роки, відповідні плани підготовлено в районах та містах краю.

Хочу наголосити, що концептуальні підходи та етапи здійснення структурних змін у медичній галузі, забезпечення її життєдіяльності було сформовано та визначено на підставі ретельно проведеного аналізу кадрового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я області. Також нашими фахівцями детально розглянуто кожну територію, кожен населений пункт Полтавщини. Зокрема проаналізовано вікову структуру населення, доступність надання медичної допомоги, транспортний зв’язок між населеними пунктами. Проведено експертну оцінку надання стаціонарної медичної допомоги на вторинному рівні (дільничні лікарні, ЦРЛ) з урахуванням багатьох критеріїв. Лише після цього розпочали реалізовувати організаційні заходи з реформування. Зокрема це розмежування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги. Особливо хотілося б підкреслити, що в результаті реформування основний фінансовий ресурс буде спрямовано на профілактичну складову функціонування галузі охорони здоров’я. Адже значно дешевше запобігти хворобі, ніж витрачати потім значні кошти на лікування як із Державного бюджету, так і з власних заощаджень пацієнтів. 

– Чому взагалі виникла необхідність розмежування рівнів надання медичної допомоги?

– Я можу навести приклад європейських країн, де пацієнт знає, що у нього є партнер, який разом із ним піклується про стан його здоров’я, – це лікар сімейної медицини. І лише за його направленням пацієнти проходять стаціонарне лікування. А не так, як частенько трапляється у нас, коли пацієнт, “запідозривши у себе хворобу”, самостійно обирає напрямок та порядок проходження діагностики, консультування та лікування. Це не дає жодних позитивних результатів. Лише призводить до психологічного стресу через накопичення низки результатів таких, обраних пацієнтом на власний розсуд досліджень, як, наприклад, магнітно-резонансна томографія, доплерографія, електрокардіограма тощо. І в результаті штучно створюються значні черги, що не дозволяє своєчасно обстежитися тим людям, які дійсно цього потребують.

– У перспективі планується створення так званих госпітальних округів. Що мається на увазі?

– Мета реформування полягає в покращенні якості та доступності медичних послуг. Ці питання стоять дуже гостро. Саме тому й назріла необхідність створення міжрайонних стаціонарів – госпітальних округів. Вони створюватимуться з урахуванням територіальних особливостей. Госпітальні округи можуть не співпадати з межами районів, головне, щоб люди могли легко добратися до лікарень. Очікується, що на території округу будуть лікарня інтенсивної допомоги, лікарні планового та відновлювального лікування, хоспіси та діагностичні центри. Саме створення у перспективі госпітальних округів, потужних, оснащених у відповідності до сучасних вимог лікарень інтенсивного лікування забезпечить планове лікування та реабілітацію пацієнтів, а також дозволить нарешті сформувати паліативну допомогу, що покликана покращити якість життя пацієнтів із невиліковними захворюваннями та допомогти членам їхніх родин.

– Чи не призведе це зрештою до закриття деяких лікувальних закладів?

– Про скорочення кількості лікувальних закладів не йдеться.   Варто сказати, що жоден медичний заклад в області ми не закрили. Хоча, на жаль, кількість населення зменшується. І, наприклад, якщо в селі переважно мешкають люди передпенсійного та пенсійного віку, там немає необхідності утримувати акушерські ліжка. Тому деякі лікувальні заклади переформатовані. Це – раціональний підхід. Наприклад, дитяча лікарня в Лохвиці стала одним із корпусів центральної районної лікарні, бо необхідності у наданні медичної допомоги на такій кількості ліжок нині немає. Тому її довелося перепланувати згідно з новими стандартами підвищення якості надання медичної допомоги дітям та матерям.  Так само й в інших територіях області – після ретельного аналізу проводимо структурні зміни. Намагаємося наблизити медичну допомогу до мешканців Полтавщини.

Ланка першочергових змін

– Вікторе Петровичу, чому в першу чергу реформується система надання первинної медико-санітарної допомоги?

– Ця ланка потребує першочергових змін, оскільки це система первинного контакту між пацієнтом та медичним працівником. Світовий досвід показує, що саме на первинному контакті – у лікаря загальної практики – сімейної медицини – закінчуються 80 відсотків усіх звернень пацієнтів за медичною допомогою. Нині ж часто послуга, яка може бути надана на первинному рівні, надається на більш високому, що в умовах недостатнього фінансування галузі нераціонально і надто затратно. Наприклад, у Котелевському районі реалізація проекту з реорганізації дільничних лікарень дала можливість розділити медичну та соціальну допомоги і направити понад 400 тисяч гривень на покращення матеріально-технічного забезпечення медичних установ території.

На первинній ланці також акцентована одна з основних складових діяльності галузі охорони здоров’я – профілактична. Без неї у наданні медичної допомоги ми не зможемо досягти ефективних результатів та вагомого покращення стану здоров’я населення.  

Про це свідчать і дані досліджень, які провели експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я у 2011 році. Згідно з цими даними, профілактика неінфекційних захворювань майже втричі дешевша, ніж амбулаторне лікування, та в більш ніж        7 разів дешевша за лікування стаціонарне.

Профілактична складова, тобто попередження розвитку захворювань, боротьба з факторами ризику їх виникнення, якраз і входить до першочергових завдань діяльності лікарів загальної практики – сімейної медицини. Адже сімейний лікар може у комплексі оцінити стан здоров’я не лише свого пацієнта, а й усієї родини, призначити необхідне лікування з урахуванням індивідуальних особливостей хворого, забезпечити тривалий і безперервний медичний нагляд
. Саме сімейний лікар визначить так званий маршрут пацієнта. У коло обов’язків сімейного лікаря входить також проведення диспансеризації, регулярних профілактичних оглядів, у першу чергу дітей та вагітних, осіб підвищеного ризику захворювань (цукровий діабет, онкологічні, серцево-судинні та судинно-мозкові порушення).

– Які зміни в цьому напрямку вже відбулися?

– Варто зазначити, що нині в області вже працює понад 500 лікарів загальної практики – сімейної медицини, функціонує майже 300 закладів та окремих структурних підрозділів сімейної медицини, із них 85,6 відсотка – в сільській місцевості.  Наданням медичної допомоги сімейними лікарями охоплено 85 відсотків населення.

– Наскільки первинна ланка надання медичної допомоги буде забезпечена фінансово?

– Для того, щоб медична допомога була справді на якісному рівні, здійснюється перерозподіл наявних фінансів у бік збільшення обсягів фінансування первинної ланки (амбулаторно-поліклінічної) стосовно вторинної медичної допомоги (стаціонарної). До речі, на часі новий етап структурної еволюції у медицині – створення центрів первинної медико-санітарної допомоги, які будуть координувати діяльність всієї первинної мережі. Ставимо перед собою амбітні плани – у 2012 році за рахунок створення таких центрів стовідсотково забезпечити населення саме лікарською допомогою, насамперед – мешканців села.

– Щодо висококваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги. Що буде зроблено в цьому напрямку?

– У наданні високоспеціалізованої допомоги теж відбуваються значні зміни. Ось приклад. В обласній клінічній лікарні відкрито відділення інтервенційної радіології, оснащене необхідним найсучаснішим обладнанням для проведення коронарографії. З 2011 року медики Полтавщини проводять стентування. Завдяки цьому деякі рентгенхірургічні методики та операції не тільки стали альтернативою традиційним оперативним втручанням, а й перетворилися на самостійний метод лікування судинної патології, поєднуючи в собі високу ефективність та мінімальну травматичну дію. Фактично реформування третинного рівня надання медичної допомоги дасть змогу створити високоспеціалізовані центри на базі обласних лікувально-профілактичних установ.

Відомо, що стаціонарна допомога є високозатратною, але цілодобові ліжка часто використовуються неефективно. Більшість хворих потребують лише амбулаторного лікування, і лише в окремих випадках – стаціонарного. Впровадження новітніх, більш ефективних, технологій діагностики й лікування забезпечує поліпшення якості та скорочення термінів перебування хворих у лікувально-профілактичних закладах.

Орієнтир – на                     профілактику

– У доперебудовні часи існувала чітка система профілактики та диспансеризації. Нині вона розпорошена. Чи планується відновити цю роботу?

– Існує перелік нормативних документів, у яких визначено пріоритет проведення диспансеризації та профілактичних оглядів населення. До обов’язків медиків, особливо під час первинного контакту, входить інформування кожного пацієнта щодо важливості свідомого та відповідального ставлення до власного здоров’я. І нова медична система вже робить кроки у відповідному напрямку. Для прикладу, нещодавно у Машівському районі працювала виїзна бригада, до складу якої входили обласні фахівці. Вони ретельно, з урахуванням конкретних умов відпрацювали весь комплекс основних профілактичних заходів та провели навчання медичного персоналу. Така робота зазвичай розпочинається з проведення анкетування населення з метою визначення факторів ризику виникнення захворювань та здійснення антропометричних вимірів. В разі потреби призначаються додаткові обстеження, консультування у вузькопрофільних фахівців та визначаються групи ризику. Кожному пацієнту даються поради щодо ведення здорового способу життя (характеру харчування, рухової активності, відмови від шкідливих звичок тощо). 

– Вікторе Петровичу, чи зміниться якість надання екстреної та невідкладної медичної допомоги?

– Такому виду допомоги ми приділяємо надзвичайну увагу. Відповідно до вимог із формування служби екстреної та невідкладної медичної допомоги розпочато реалізацію плану зі створення на території області єдиної системи екстреної медичної служби. Це забезпечить вдосконалення екстреної медичної допомоги, розширення її обсягів, а значить – знизиться рівень смертності від нещасних випадків, травм, отруєнь, раптових захворювань із гострим порушенням життєвих функцій.

Уже маємо позитивні результати стосовно швидкості прибуття на виклики та своєчасності надання медичної допомоги, особливо під час дорожньо-транспортних пригод чи при травмах. І ми продовжуємо працювати у цьому напрямку.  Нині проводимо детальні розрахунки щодо того, де будуть сконцентровані бригади швидкої медичної допомоги, пункти тимчасового базування тощо.

– Думається, таке вдосконалення теж потребуватиме чималих фінансових затрат. З яких джерел виділятимуться кошти?

– Зрозуміло, що для цього необхідний певний ресурс, насамперед – переоснащення наявного автотранспорту. До речі, перший транш міська станція швидкої допомоги вже почала отримувати. На поточний рік держава виділила для Полтавської області субвенцію – близько 10 мільйонів гривень – на забезпечення всіма необхідними лікарськими засобами для надання швидкої медичної допомоги та 6,6 мільйона гривень – на придбання рентгенапаратів та апаратів ультразвукової діагностики вітчизняного виробництва.

Розуміючи особливу важливість надання медичної допомоги на територіях, що межують із автотрасою Київ–Харків, яка до того ж буде підсилена під час проведення футбольного чемпіонату Євро-2012, ми готувалися завчасно. Нашими фахівцями спільно з колегами із відповідних служб проведено низку масштабних навчальних заходів, за результатами яких ми мали змогу оцінити весь спектр надання такої допомоги та визначити нагальні потреби. Постійно проводимо підготовку складу бригад у тренінговому класі обласної клінічної лікарні, де функціонує територіальний центр екстреної медицини та медицини катастроф.

Спільно з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування ставимо перед собою завдання  створити в усіх районах, по території яких проходить головна автотраса державного значення Київ–Харків, відділення інтенс
ивної терапії та реанімації, хірургічні та травматологічні. Із залученням коштів із бюджетів різних рівнів нам вдалося відкрити такі відділення в Пирятинській, Лубенській, Хорольській, Решетилівській, Великобагачанській та Чутівській центральних районних лікарнях. У цих відділеннях, що повністю забезпечені як необхідними ліками, так і спеціальною апаратурою та обладнанням, спеціально підготовлені медичні кадри можуть надавати не тільки екстрену медичну допомогу, а й, наприклад, допомогу після оперативних втручань. Це дозволяє зменшити термін перебування пацієнтів у стаціонарі та покращити якість надання медичної допомоги. На даний час проводиться реконструкція реанімаційного відділення 3-ї міської лікарні Кременчука, а також дооснащення відділень реанімації Шишацької і Пирятинської центральних районних лікарень.

Нова якість охорони  материнства                           та дитинства

– Вікторе Петровичу, цього року в Полтаві буде створено обласний перинатальний центр. Розкажіть, будь ласка, на якому етапі нині підготовка цього об’єкта?

– Обласний перинатальний центр третинного високоспеціалізованого рівня буде створено в рамках реалізації Національного проекту “Нове життя – нова якість охорони материнства та дитинства”, ініційованого Президентом України Віктором Януковичем. До речі, цей медичний заклад з’явиться на Полтавщині на рік раніше, ніж планувалося. Завдяки спільній позиції облдержадміністрації, обласної та міської рад вдалося оперативно вирішити питання місця розташування майбутнього медичного закладу, а також передачі майна з міської до обласної комунальної власності, що дозволило пришвидшити процес його створення. На цьому, до речі, наголосив і заступник голови облдержадміністрації, заступник голови робочої групи Олександр Коваль під  час засідання робочої групи з питань створення центру.

– Де буде розміщено обласний перинатальний центр?

– Для цих цілей у грудні минулого року рішенням сесії Полтавської міської ради приміщення “Діагностичного центру”, що по вул. Залізній,17-а, які використовувалися не в повному обсязі, були передані з комунальної власності міста до власності територіальних громад області – обласній клінічній лікарні імені Миколи Скліфосовського. Власне, лікарню й визначено замовником та безпосереднім виконавцем робіт зі створення обласного перинатального центру.

16 січня голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко своїм розпорядженням затвердив концепцію створення обласного перинатального центру та план її реалізації. Загальна вартість робіт – близько 37 мільйонів гривень, які виділять як із Державного (майже 30 мільйонів гривень), так і з обласного бюджетів (понад 7 мільйонів гривень). До забезпечення центру медичним обладнанням долучиться також Фонд Віктора Пінчука “Колиски надії”.

З обласного бюджету обласній клінічній лікарні вже виділено 2 мільйони гривень на окремий рахунок. 30 січня нинішнього року міська рада Полтави передала земельну ділянку під об’єктом до обласної комунальної власності. Наразі завершується процедура з приймання-передачі будівлі “Діагностичного центру”, розробляється “дорожня карта” здачі в експлуатацію, готуються штатний розпис закладу та технічне завдання по оснащенню центру необхідним обладнанням та апаратурою. Розпочати будівельні роботи планується вже в квітні нинішнього року. Введення в експлуатацію обласного перинатального центру заплановане на жовтень поточного року.

– Яку функцію виконуватиме перинатальний центр?

– У цьому центрі майбутні мами із групи високого та надвисокого ризику можуть спостерігатися протягом вагітності, там же народжувати. В разі потреби недоношені немовлята будуть виходжуватися та отримувати вузькоспеціалізовану допомогу. Планується, що на рік тут буде прийматися близько 4 тисяч пологів. На другому етапі структурної реорганізації перинатальної допомоги в області передбачається створення перинатальних центрів ІІ рівня на базі міських пологових будинків  Полтави та Кременчука з кількістю пологів не менше 2500 в кожному. 

Майбутнє –                          за інформаційними           технологіями

– Розкажіть, будь ласка, про електронну документацію, яка нині активно впроваджується у діяльність медичних закладів області. 

– Так, це досить важливе питання, оскільки інформатизація охорони здоров’я області – це процес створення необхідних умов для підвищення ефективності та якості функціонування системи. Розвиток комунікаційних технологій дозволить у короткий термін якісно змінити діяльність галузі.

Мережа медичних закладів Полтави вже забезпечена новітніми комп’ютерними технологіями у медицині. Її модель з 2008 року ретельно відпрацьовується на базі 4-ї міської клінічної лікарні Полтави, де до спеціальної комп’ютерної програми мають доступ усі сімейні лікарі та вузькопрофільні фахівці. Електронна реєстратура проводить запис хворих на прийом до лікаря з видачею талона. В ньому чітко вказані: дата, години, кабінет, прізвище та ім’я лікаря, спеціальність, номер амбулаторної картки пацієнта, власне, всі необхідні дані. На інтернет-сайті лікарні є розклад прийому лікарями на тиждень, інформація про сімейного лікаря, графік його роботи. По телефону можна записатися на прийом до свого лікаря на будь-який день. Приймаємо і виклики лікаря додому, система автоматично розподіляє їх по дільницях і лікарях. Лікарі в автоматичному режимі отримують результати лабораторних досліджень, формують статистичний талон амбулаторного пацієнта. За допомогою зібраних даних про пацієнта автоматично формується його електронна карта, де відображені всі показники здоров’я.

За такою системою також надзвичайно активно працюють медики Комсомольська. Багато зроблено в цьому плані й по обласних лікувально-профілактичних закладах – обласні клінічна лікарня, дитяча лікарня, кардіологічний диспансер, де працює програма інформатизації.

 Крім того, в усіх регіонах Полтавщини введено систему “Телекард”, яка працює у режимі передачі електрокардіограм по телефону. За 90 секунд записану електрокардіограму  можна передати до обласного кардіодиспансеру. Застосування цієї системи дає мо
жливість залучати до діагностики та лікування складних випадків патології в перші години, а іноді й хвилини, виникнення уражень, консультування пацієнтів провідними науковцями та фахівцями області.

Також уже застосовується система дистанційної роботи у режимі відеоконференцій, яку ми відпрацювали майже на кожній території області. Наші фахівці продовжують розробляти програми з інформатизації, розуміючи те, що без обміну інформацією ми не матимемо можливості рухатися за новими світовими стандартами у медицині.

– Вікторе Петровичу, хоча Полтавська область і не ввійшла до переліку пілотних регіонів з реформування, але ж, наскільки відомо, вона завжди була і є піонером на цьому шляху. Як спрацювала галузь охорони здоров’я минулого року в умовах проведення структурних змін?

– Нещодавно відбулося засідання розширеної колегії головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації, обласної санітарно-епідеміологічної станції та вченої ради Української медичної стоматологічної академії, у якому взяв участь і голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко. Йшлося саме про підсумки роботи галузі за минулий рік. Звісно, ми продовжували реалізовувати заходи щодо реформування галузі. Крім того, що я вже розповів, можна сказати, що за останній період вдалося реально структурувати надання медичної допомоги на первинну, вторинну, третинну, екстрену та паліативну. В рамках реформування первинної медико-санітарної допомоги проведено оптимізацію 21 дільничної лікарні, 1 районної лікарні, 1 міської лікарні  в амбулаторії, в тому числі – сімейної медицини.

Вдалося покращити матеріально-технічну базу багатьох закладів охорони здоров’я Полтавщини і нарешті закінчити довгобуди, про що говорив у своєму виступі на засіданні колегії голова облдержадміністрації. Зокрема введено в експлуатацію другу чергу будівництва обласного туберкульозного диспансеру – технологічний корпус, здійснено першу чергу реконструкції лікувального корпусу Козельщинської центральної районної лікарні, другу чергу  реконструкції лікувального корпусу під пологове відділення Лохвицької центральної районної лікарні, будівництво очисних споруд Гадяцького обласного туберкульозного санаторію та житлового будинку для медичних працівників Хорольської центральної районної лікарні. Завершено також роботи з реконструкції колишнього офтальмологічного відділення 1-ї міської лікарні Кременчука під обласний онкодиспансер та приміщень Шишацької центральної районної лікарні під Центр матері і дитини. На капітальний ремонт лікувально-профілактичних закладів  області за 2011 рік освоєно понад 8 мільйонів гривень. 

Що ж до суто медичних показників, то вдалося досягти зменшення смертності від хвороб системи кровообігу та зниження поширеності артеріальної гіпертензії. Протягом минулого року не зареєстровано спалахів інфекційних хвороб, захворюваності на гострі кишкові інфекції, не спостерігалося епідемічного підйому захворюваності на грип та гострі респіраторні інфекції. Знизились смертність від туберкульозу та темпи приросту захворюваності на ВІЛ-інфекцію. Також покращилося медичне обслуговування ветеранів Великої Вітчизняної війни.

Структурні зміни у системі надання медичної допомоги матерям  та  новонародженим дітям,  як і в цілому в галузі охорони здоров’я, позитивно позначилися на показниках здоров’я жінок та дітей. Так, дитяча смертність на Полтавщині залишається однією з найнижчих, зменшився показник перинатальної смертності та мертвонароджуваності. З метою покращення допомоги вагітним жінкам та новонародженим на третинному рівні (обласному) в 2011 році було проведено реконструкцію та переоснащення пологових відділень обласної клінічної лікарні імені Миколи Скліфосовського для розродження вагітних жінок із міст та районів області з супутніми патологіями.

В цілому вся діяльність галузі охорони здоров’я області у минулому році була спрямована винятково на забезпечення прав та законних інтересів пацієнта, який, власне, і є справжнім її господарем. Я переконаний, що розбудова принципово нової системи охорони здоров’я дозволить досягти прогресивних змін у наданні медичної допомоги.