“Підписані документи про обіг сирів виробництва України, які стосуються трьох виробників – ПП “Прометей” (Чернігівська область), ПАТ “Пирятинський сирзавод” (Полтавська область) і ТОВ “Гадячсир” (Полтавська область)… Згідно зі ст. 9 і 16 Закону “Про якість та безпеку продуктів”, а також постановою уряду від червня 2011 року з метою недопущення на споживчий ринок РФ фальсифікованої продукції та забезпечення продовольчої безпеки Росії підписані документи про призупинення ввезення в Росію і обігу на території РФ сирів зазначених виробників”, – повідомив Г. Онищенко інформагентствам.

З його слів, ці документи направлені у Федеральну митну службу і в територіальні управління Росспоживнагляду “для тотального вилучення цієї продукції з обігу як невідповідної встановленим вимогам Технічного регламенту на молочну продукцію та молоко”. Сири, які не відповідають російським вимогам, вилучено в Москві, Орловській, Ростовській областях та Дагестані.

“Зараз у роботі перебувають ще 200 відібраних проб цієї продукції по всій країні, й у міру отриманих результатів робота по вилученню з обороту, в разі необхідності, буде продовжена”, – підкреслив Г. Онищенко.

Такому рішенню, за його словами, сприяло й те, що, незважаючи на зустріч, яку він провів з головою Мінагрополітики України за ініціативою українського міністра, який спеціально приїжджав у Москву 17 січня, і телефонні переговори 25 січня, “ніяких заходів вжито не було і жодна з домовленостей не виконана”.

Зазначимо, що Білорусь також не виключає можливості заборони на ввезення українських сирів. Про це повідомила перший заступник міністра сільського господарства і продовольства Білорусі Надія Котковець, передає держагентство БЕЛТА. “Найімовірніше, ми підтримаємо рішення російських служб”, – сказала вона.

***

Прес-служба Мінагрополітики поінформувала, що у четвер, 9 лютого, міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк у Москві зустрівся з керівником Росспоживнагляду Геннадієм Онищенком. Було обговорено питання поставок сирних продуктів українських виробників на ринок Росії. “Сторони дійшли спільної думки, що контроль якості продукції є ключовим і що на ринки повинні надходити продукти, які відповідають регламентам та нормативним документам РФ, а також нормам Закону “Про захист прав споживачів”, – йдеться у повідомленні. У ході зустрічі обговорювалися умови відповідності якості сирної продукції деяких українських підприємств до чинних у Росії технічних регламентів на молоко і молочну продукцію. “Сторони вирішили, що найближчим часом буде створена робоча група, яка проінспектує підприємства, ввезення продукції яких було призупинене”, – уточнили в міністерстві. Передбачається проведення Росспоживнаглядом документарних перевірок окремих українських підприємств, що експортують свою сирну продукцію на ринок Росії, з подальшим проведенням санітарно-епідеміологічної експертизи підприємств і оцінкою наявності матеріально-технічного оснащення лабораторної бази, яка здійснює контроль якості та безпеки продукції, що експортується на російський ринок.

“Наші сири – прекрасної якості. Там ніякої пальмової олії немає, але такі виверти є. В результаті бар’єри непотрібні створюються, але рано чи пізно ми домовимося, і ці бар’єри знімемо”, – наголосив, виступаючи з лекцією в Латвійському університеті у Ризі 10 лютого, Прем’єр-міністр України Микола Азаров.

“Здивували, м’яко кажучи, заяви керівника Росспоживнагляду щодо українських сирів… Від того, що сиру буде менше в російських магазинах, навряд чи виграє російський споживач”, – підкреслив міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко під час лекції для студентів Інституту міжнародних відносин Київського національного університету.

Керівник Росспоживнагляду, головний державний санітарний лікар РФ Геннадій Онищенко не забарився із коментарем. Він заявив, що вирішив призупинити виконання домовленостей, які було досягнуто минулого четверга, 9 лютого.

“До отримання вичерпних пояснень цих заяв (М.Азарова і К.Грищенка. – Ред.) ми повертаємо ситуацію на стан першої половини дня четверга. Тобто ми визнаємо юридично нікчемними досягнуті домовленості до отримання вичерпних пояснень позиції виконавчої влади України”, – повідомив Г. Онищенко.

У відповідь на цю заяву Прем`єр-міністр України Микола Азаров у Києві під час зустрічі з головними редакторами ЗМІ країн СНД, Балтії і Грузії висловив досить чітку позицію.

“Ваш головний санітарний лікар дозволяє на адресу Прем`єр-міністра України висловлюватися. Це що – нормально? Хіба нормальне явище? У нас би дозволив собі головний санітарний лікар України щось говорити на адресу прем`єр-міністра Росії? Він би завтра вилетів з роботи. Це – не його рівень”, – наголосив М.Азаров, звертаючись до учасників зустрічі, серед яких було чимало російських журналістів. М.Азаров переконаний, що головний санітарний лікар повинен відповідати за санітарну ситуацію в країні, а не втручатися в політичні відносини двох країн.

***

Ось така, у загальних рисах, картина “сирної напруги”. Як кажуть росіяни, “картина маслом”, точніше – пальмовою олією. До того ж туману в ній не менше, ніж виразного прагнення перекваліфікувати сир у сирний продукт, а тому значно знизити реалізаційну ціну. Можна по-різному ставитися до претензій російської сторони, втім, прагнення захистити свого товаровиробника і споживача у нашого північного сусіда не відняти.

Оскільки із трьох підприємств, продукцію яких призупинено ввозити до РФ, два – з Полтавщини, ми звернулися за коментарями до їхніх керівників. На жаль, керівництво ТОВ “Гадячсир” не змогло, чи не захотіло, коментувати ситуацію, що склалася.

Офіційну позицію АТ “Молочний Альянс” стосовно рішення про заборону експорту до Росії сирів ПАТ “Пирятинський сирзавод” оприлюднив у коментарі для “Зорі Полтавщини” голова ради директорів АТ “Молочний Альянс” Сергій Вовченко. Він, зокрема, зазначив: “Ми вкотре заявляємо, що Пирятинський сирзавод – одне з найбільших підприємств галузі, обладнане сучасним високотехнологічним обладнанням європейських виробників. Завод не виробляв, не виробляє і не планує виробляти сирний продукт. Ми навіть не маємо на підприємстві обладнання, за допомогою яко
го можна було б вносити рослинні жири в суміш для виготовлення сиру. Ми демонстрували завод багатьом комісіям з України та Росії і готові повторити це в будь-який день і час.

Оскільки служби Росспоживнагляду не довіряють результатам аналізів українських лабораторій, ми звернулися з проханням до тих партнерів, які реалізують пирятинські сири в РФ, щоб вони здали наявні у них зразки на експертизу до незалежних російських лабораторій. Аналізи підтвердили, що вся продукція відповідає вимогам російського техрегламенту. Але це чомусь не береться до уваги службою Г. Онищенка. В той же час ми знаємо, що відбір зразків та аналізи, на які посилався пан Онищенко, було взято без присутності представника виробника. Ці зразки також не було надано й до департаменту ветмедицини України, хоча про це їх листом просили й І. Бісюк (керівник департаменту. – Ред.), і Голова асоціації “Укрмолпром” В.Бондаренко. Не відгукнулись представники служби Росспоживнагляду і на звернення української сторони терміново провести спільні комісійні перевірки. Таким чином ми робимо висновок про упередженість прийнятого рішення.

Безумовно, рішення Росспоживнагляду завдало нам значної фінансової шкоди, вдарило по іміджу підприємства. Але за цим слідує і наступне – закрито для експорту три найбільших сироварних підприємства України, які разом давали половину українського експорту до Росії. Українському ринку такі обсяги сирів не потрібні. Тому вихід один – ми вимушені з 9 лютого зупинити виробництво сиру на Пирятинському сирзаводі, відмовитися від значних обсягів молока, яке завод купував у господарствах та населення. Водночас ми будемо продовжувати переговори з намаганням обопільно розв’язати незрозумілу для нас проблему”.

***

Як тут не згадати народну мудрість: “Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать”. Адже якщо постраждалі від “сирних баталій” підприємства припинять закупівлю молока в попередніх обсягах, закупівельні ціни на молокосировину, які й без того на початку лютого значно знизилися (на 80 – 90 к./л), можуть знову поповзти вниз. А значить, зазнають збитків виробники молока, і в першу чергу ті, хто утримує корів у особистих підсобних господарствах. Тобто наші з вами земляки, для яких зазвичай корова є чи не єдиною годувальницею.

З іншого боку можна дебатувати стосовно якості сирів, але, як мовиться, диму без вогню не буває. На жаль, у нашій державі особливої турботи про товаровиробників не спостерігається, тож вони, як часто зазначається із різних трибун, просто приречені виживати. Аналогічне можна сказати й про пересічних українців, які, наприклад, приречені купувати сметану, виготовлену без молока, або давати дітям ковбасу без м’яса. Адже за обсягами низькоякісної, а часто й просто шкідливої для споживання продукції, яка вільно почувається на українському ринку, ми явно випереджаємо чимало країн світу. Прикро, що досить часто така продукція виробляється й недобросовісними вітчизняними виробниками. Тож чи варто дивуватися, чому протягом останніх 10 – 15 років так стрімко погіршується здоров’я українців? Чому діти помирають просто в школі й чому багатьом із них не під силу фізичні навантаження на уроках фізкультури? Або чому навіть перші подихи немовлят наповнені “ароматом” ацетону? На жаль, питання ці скоріше риторичні. Високопосадовці не поспішають рахуватися з думками і потребами електорату, тим більше, зважати на проблеми людей і намагатися їх вирішити в міжвиборчий період. Але допоки, адже вічно так тривати не може?..

При підготовці матеріалу були використані повідомлення інформагентств та інтернет-видань.