Анастасія, 29 років: “Кожне свято – це привід поздоровити друзів, коханих, побажати чогось хорошого. Я третій рік сама роблю “валентинки”, дарую родичам і знайомим. І почала писати привітання у віршах. Спасибі Святому Валентину за натхнення”.

Іван Петрович, 63 роки: “Думаю, у нас достатньо своїх звичних і гарних свят, щоб “позичати” заморські”.

Маргарита, 48 років: “У нашій родині є традиція – у Валентинів день слухаємо пісні Валентини Толкунової, адже ми колись познайомились на вечорі, коли звучав вальс у її виконанні”.

Роман, 20 років: “У цей день народилася моя бабуся, а через багато років – мама. Минулого року в цей же день народилася донечка. Аж три дні народження на Святого Валентина!”

Поліна Степанівна, 76 років: “Приємно, що є таке свято. Щороку цього дня мене вітають діти й онуки, я відчуваю їхню любов, турботу. Кілька років тому я вишила Святого Валентина. Онучці Галині він так сподобався, що забрала до себе в університетський гуртожиток. І він приніс щастя. Всі три дівчини, що жили в кімнаті, по завершенні навчання вийшли заміж”.