В Артелярщині Зіньківського району загальноосвітня школа І–ІІ ступенів – осередок освіти й культури. Тут, в ошатному приміщенні, побудованому в 1994 році, проходять святкові заходи сільської громади. Директор школи Михайло Довгаль показав класні кімнати, спортзал, актовий зал, музей, кімнату дитячої творчості. В останній вишикувались, як на виставці, різноманітні транспортні засоби, зібрані учнями під керівництвом Михайла Володимировича, котрий веде у школі трудове навчання.

– Усі вони – в робочому стані, – пояснив педагог, – хоча зроблене дітьми практично з металолому.

Мотоциклові 1953 року (ІЖ-49), який пилився в сараї в одного дідуся і їздити на якому було вже неможливо, ентузіасти надали сучасного вигляду. Парусник зібрали з непотребу, знайденого по дворах у селян. Ті раді були позбутися непотребу, а нині, коли вітер надме вітрила, він одразу попливе ставком… Інші цікаві агрегати, створені завдяки знанням і фантазії, також готові в будь-яку мить вирушити в дорогу.

Михайло Довгаль, закінчивши у 1988 році Полтавський педагогічний інститут ім. В. Г. Короленка, працює в цій школі

23 роки. Він розповідає, що діти зацікавлено майстрували все це і під час уроків, і після них.

Один із таких, захоплених технічною творчістю, молодих людей – випускник Артелярщинської школи Олександр Довгаль, нині – студент Київського національного університету харчових технологій. Для юнака відтворення старих речей із металолому перетворилося на хобі, а знання й уміння, набуті тут, допомагають у подальшому навчанні. Приїжджаючи додому, приходить у рідну школу, щоб разом із нинішніми учнями займатися технічною творчістю…