– Звідки ідея такого ноу-хау? – запитую голову районної ради, кандидата економічних наук Василя Степенка.

– Якщо чесно, ідея моя. Це ноу-хау, тобто нове – призабуте старе, – говорить він. – Ще будучи першим секретарем райкому партії, пропонував головам колгоспів сісти за парти – навчатися науці управління й економіки. І район вийшов на провідні позиції по багатьох показниках. Відтоді глибоко переконаний, що керівників треба навчити працювати ефективно. Коли наша команда рік тому прийшла у район, на першій нараді я сказав: давайте вчитися бути депутатами, сільськими головами –  для того нас обрали люди. Ми видали довідник депутата Полтавської районної ради й епіграфом до нього взяли слова Авраама Лінкольна, президента США: “Якби мені потрібно було за вісім годин зрубати дерево, я б сім із восьми годин точив сокиру”… Коли люди підготовлені, знають, що і як робити, то швидко приймуть рішення і виконають його.

– Тож у кожному ділі потрібна підготовка. І такий підхід дає результати?

– Так. Минув рік, і результати є. Мета ж не в тому, щоб нас похвалити, що ми бога за бороду взяли. Ми насамперед зробили деполітизацію районної ради. У нас 52 депутати представляють 10 політичних сил. Моє перше завдання як голови було – усіх об’єднати, щоб робити спільні справи для району. Друге – для того, аби керувати, не треба дивитися вгору, на 170 партій у Києві, а спуститися на землю і подивитися, що від нас залежить і що ми можемо вирішити конкретно в наших селах. Без коштів майже нічого зробити неможливо. Я завжди казав: якщо немає грошей – то це не влада. Коли народ об’їжджає ями на дорогах, то чого тільки про нас не кажуть! А ми не можемо заасфальтувати, не маючи фінансів. Тому насамперед треба було навчити новообраних голів сільських громад залучати гроші, аналізувати, рахувати. Коли ми провели навчання з депутатським корпусом, головами комісій, дійшли висновку, що це дуже потрібна справа. Говорили, що треба просто нагнутися і взяти 5 мільйонів гривень від землі.

– Яким чином?

– Розкажу. Важливо не просто взяти гроші, а ще й правильно ними розпорядитися, тобто проконтролювати використання. У нас на спецрахунках у сільрадах сьогодні акумульовано 12,6 мільйона гривень – від втрат сільгоспвиробництва, так звані екологічні кошти тощо. І не використовуються, просто лежать. Якщо новообрані сільські голови раніше були механізаторами, бригадирами, агрономами, то звідки їм знати, що треба робити з тими рахунками? Поставлені завдання перед районними службами – податковою, фінвідділом, юстицією, – що вони відповідатимуть, якщо ці кошти не будуть використані. Обдзвонюють сільських голів і радять – у вас стільки-то лежить грошей, їх можна спрямувати туди і туди, для цього треба зробити те і те, і якщо є у сільради пропозиції з цього приводу, чи щось незрозуміло, приїдьте в нашу службу й допоможемо розібратися. На землі, так би мовити, “в окопах”, завжди важче, і треба сільради підтримувати. У тому числі зі складанням звітності, оформленням документів. Вони не вчилися цьому, а районні керівники і спеціалісти закінчували інститути, курси підвищення кваліфікації… Тож вимоги ми поставили жорстко, й виявилося, що допомогти не так і важко. Це й фахівців районного рівня підтягує.

– Отже, розподілили обов’язки, як раніше було, на зразок уповноважених у селах?

– Так. І це, вважаю, правильно. Кожну сільраду консультують конкретні фахівці, надають методичну допомогу з фінансово-економічних і правових питань. Ми зробили ретельний аналіз усіх сільських рад, закріпили за кожною відповідальних із податкової, казначейства, фінвідділу. Є повноваження районної ради, делеговані районній державній адміністрації. Ми не просто повинні, а зобов’язані заслухати, як вони виконуються. І це не Степенко сказав, це написав законодавець.

І ще є важлива сфера, де не потрібні додаткові кошти. Це ставлення до людей. Наведу приклад. Прийшов до нас чорнобилець із Микільського. Переселили свого часу людину в нашу місцевість. А як тоді будинки ставили? Відміряв голова колгоспу кілька десятків кроків, показав – отут будуйте. Про яку документацію йшла мова? Тепер пішов чоловік у БТІ, пішов до архітектора, і йому починають читати мораль, що потрібно те і се, і технічна документація. Я це почув, викликав архітектора і все роз’яснив. Через два дні прибіг цей чоловік дякувати. Розповіли йому, до кого звернутися, що і за чим робити, аби вирішити питання. Як же мало треба, щоб людина відчула себе щасливою. Ми зробили у районі пряму лінію швидкого реагування на запити громадян. Спершу дзвінків було багато, зараз поменшало. Тому що всі, хто веде прийом, стали уважнішими. І виїзди на місця запровадити неважко: якщо у людей чимало питань по БТІ, по землі, по пенсіях тощо – призначити прийом у сільській раді й усе розказати.

– Ви починали говорити про гроші, які можна взяти просто від землі…

– Взяли ми ці гроші для району. Створили комісію по додатковому залученню коштів до районного бюджету. З двома співголовами – керівниками районної ради і райдержадміністрації. Конкретний приклад. Свого часу в Мачухівській сільській раді здали в оренду 3,7 га землі. Чотири роки не платили ні за землю, ні за втрати від сільгоспвиробництва. Ми порушили питання, начальник міліції у нас на місці, каже, доведе цю справу до кінця. Одне діло – коли сільський голова дзвонить орендарю, й інше – коли начальник райвідділу міліції, й запитує, чому порушується законодавство. Якщо хтось користується невитребуваними паями, прокуратура може звернутися, не сплачуючи мито, в суд, щоб встановили істину, або притягнути злісних неплатників до відповідальності. Тоді будуть результат і додаткові гроші в бюджеті від цих платежів. Я добре знаю область, багато в житті бачив. Можна було б ці невитребувані паї зовсім не помічати, законодавством це не врегульоване. А ми уважно все вивчили разом із головою районної держадміністрації Володимиром Павленком, теж кандидатом наук, який захищав дисертацію по бюджету. (В нас єдиний район, де обидва керівники мають наукову ступінь, тому поєднуємо науку з практикою). За минулий рік тільки земельного податку надійшло до сільських бюджетів майже 3,5 мільйона гривень, від продажу землі – 4,5 мільйона (в 2010-му було 600 тисяч).

– За рахунок чого це? Землі більше продавали?

– Ні. За рахунок того, що змінений підхід. Раніше як було? Прийшов чоловік і домовляється – дайте мені під будівництво землю. Домовився якось, йому виділили, і на цьому справа закінчилась. А ми поставили питання так: якщо є ділянка біля Полтави – виставити її на аукціон. Провели, отримали землю і платежі в бюджет. Все має бути відкрито і гласно. І контроль теж, люди ж усе бачать. Спеціально створена ще депутатська підкомісія з
контролю за використанням бюджетних коштів, яка буде дивитися, приміром, як підрядники будівельні роботи виконують. Якщо люди знатимуть, що їх перевірять, вони серйозніше розпоряджатимуться коштами.

***

У приміських селах вже побачили, що коштів для нагальних потреб стало більше, і використовують їх швидше й ефективніше. Торік у лютому розпочали роботи з підключення підвідного газопроводу до с. Бурти, а в травні здали його в експлуатацію. Протягом 2011 року в районі відкрили дошкільну групу в Супрунівці, реконструювали дошкільний підрозділ Головачанського НВК, дитсадок при Мачухівському НВК. Також відремонтовано 12 шкіл на суму понад півмільйона гривень, придбано автомобіль у Чорноглазівський ФАП, збудовано водопровідну мережу в Абазівці, здано в експлуатацію дороги в Мильцях, Копилах і Минівці, реконструйовано мережу вуличного освітлення в Чорноглазівці на суму 45 тисяч гривень, зроблено ремонт очисної станції в Тахтауловому на суму 30 тисяч гривень, впорядковано Куликівський дендропарк тощо.

Відбулася торік важлива для пенсіонерів та інвалідів – мешканців Полтавського району – подія. В Розсошенцях, на території Щербанівської сільської ради, де проживають 12 тисяч людей, відкрито відділення соціально-медичних послуг територіального центру соціального обслуговування. Відтоді людям, які перенесли операції чи інсульти, та іншим, котрі потребують медичної реабілітації, не треба їздити в Полтаву виконувати призначення лікарів. Тут надають послуги фізіотерапевтичний і масажний кабінети, ароматерапії, є фітобар, працює університет третього віку для літніх людей тощо. На ремонт приміщення, де обладнали кабінет лікувальної фізкультури, придбання тренажерів, бігової доріжки, засобів реабілітації інвалідів із бюджету району витрачено 200 тисяч гривень.

– У районі проживають загалом 3 тисячі інвалідів. Аби наблизити послуги до сільського населення, була потреба відкрити у найбільшій, Щербанівській, сільській раді відділення соціально-медичних послуг, – доповнює голова постійної комісії районної ради з питань регіональної політики, планування бюджету, фінансів і цін, начальник управління праці та соціального захисту населення Полтавської райдержадміністрації Олена Носенко. – Керівництво Східноукраїнської геолого-розвідувальної експедиції надало нам у безкоштовну оренду приміщення. З районного бюджету виділили 150 тисяч гривень, які пішли на оновлення і переобладнання цієї будівлі. Не відмовились допомогти і спонсори: СС “Краяни”, ДП “Полтавський лісгосп”, ТОВ “Полтава-Сад”, СТОВ ім. Калашника, приватні підприємці В.В. Венгровський, Р.Г. Ваць, С.М. Рахно та інші. Ремонт зробило також наше підприємство “Райагробуд”. Відділення працює з квітня 2011 року. За цей час третину всіх відвідувачів районного терцентру обслужили саме в Розсошенцях. Сюди приїздять люди і з інших сільських рад. Програмою соціально-економічного розвитку Полтавського району на 2012 рік передбачено 100 тисяч гривень для створення філіалу цього відділення на території Терешківської сільської ради, в селі Вовківці.