– Я звичайний підприємець, шість років тому в законному порядку узгодив із міською владою схему розміщення кіосків у дозволених місцях. Протягом цих років я сплачував усі податки й збори. Договір оренди на землю мав закінчитися 31 грудня 2011 року, але місцева влада в односторонньому порядку вирішила розірвати його ще в липні, мотивуючи свої дії рішенням міської ради про знесення металевих кіосків. Я був змушений двічі звертатися до міського голови Олега Бабаєва з проханням втрутитися в ситуацію стосовно ліквідації мого бізнесу та зносу облаштованих кіосків на приринковій площі по вулиці Першотравневій, а також інших кіосків, де продавали хліб та косметику і котрі потрапили в немилість до органів влади міста. Я так і не отримав пояснення, чим було вмотивоване це рішення. Тому вважаю, що мене незаконно позбавляють можливості займатися бізнесом на користь інших привілейованих місцевою владою суб’єктів підприємницької діяльності.

Ми всі зазнали великих збитків – нас змушують здійснити демонтаж кіосків за власні кошти. Кожний торгівельний павільйон мені обійшовся майже у 35 тисяч гривень, а їх у мене три. Щоб організувати бізнес на новому місці, потрібний час, а це втрата більш ніж 15 робочих місць, прибутку й здоров’я. Я не можу зрозуміти і мені ніхто не хоче пояснити, чому мої кіоски з ремонту мобільних телефонів заважають міськвиконкому, в той час як напроти також стоять кіоски, де торгують одягом та чебуреками, які ніхто не демонтує. Якщо саме так міська влада хоче звільнити місто від малого бізнесу, то хочу нагадати, що до обов’язків депутатів входить не тільки участь у засіданнях і ухвалення рішень, а й відстоювання та захист інтересів виборців. Не гоже, будучи їхніми представниками, дбати тільки про чиїсь власні інтереси.

Свого часу я був учасником бойових дій у Республіці Косово, де відстоював права іноземних громадян, а зараз змушений відстоювати порушені права людини у рідному місті, бо не уявляю, як жити далі. Я вперше відчуваю безпорадність і незаконне насильство щодо знищення мого бізнесу.

Юрій Касай і його колеги по нещастю просять від місцевих можновладців зовсім небагато – відтермінувати дію ухваленого депутатами рішення щодо їхніх кіосків на два роки. За цей час вони обіцяють не тільки перенести їх в інше місце, а й, як і раніше, у повному обсязі виконувати всі зобов’язання щодо сплати податків. Натомість їхнього голосу в міськвиконкомі не хочуть чути й обіцяють найближчим часом примусово знести кіоски.