Як говорить про це апостол Павел: "Іоанн хрестив хрещенням покаяння, кажучи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, тобто Іісуса Христа". Проте вже Іоаннове хрещення містить у собі символ смерті колишнього гріховного життя і відновлення для нового життя в Бозі. Хрещення Господнє з усією очевидністю свідчить про необхідність хрещення для спасіння, адже якщо Сам Христос приймає його, то що говорити про нас, грішних? Але все ж чому безгрішний Господь, Який не мав у цьому потреби, приймає Хрещення від Іоанна? У Хрещенні Господньому відбувається щось інше, ніж у хрещенні звичайних людей. Коли Предтеча Господній Іоанн хрестив людей для покаяння, йорданські води ніби вбирали в себе гріх людський, коли ж у Йордан занурився Христос, Він знищив усю скверну гріховну й освятив води, зробивши їх купіллю Хрещення для всіх бажаючих спасіння на всі часи до кінця світу.

Нинішня подія зветься також Богоявленням, бо саме в день Хрещення Господь вийшов на проповідь, явив Себе світу. Водночас цього дня людство отримало новозавітне одкровення про Святу Тройцю: "І, охрестившись, Іісус зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив (Іоанн) Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: "Це – Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав". Присутні при Хрещенні бачили Христа – втілене Слово; Духа Божого, Який сходив на Нього в образі голуба; і чули небесний голос Отця: "Це – Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав".

У день Хрещення Господнього в усіх православних храмах звершується Велике освячення води, яку віруючі беруть із собою, щоб окропити житло, й зберігають протягом усього року, з благоговінням використовуючи цю святиню у своїх потребах. Відомо, що Хрещенська вода не псується і в церковному побуті іменується "Велика агіасма" (з грецької – "святиня").

У свято Богоявлення, як і у свята Пасхи, Преображення, Входу Господнього в Єрусалим, багато хто приходить до храму лише для того, щоби що-небудь звідти взяти (в даному випадку освячену воду). Тому буде доречним нагадати, що без Хрещенської води, пасок, верби і яблук спасіння душі все ж можливе. А ось без виконання заповідей Христових, без покаяння, молитви і Таїнств Церкви – ні. Господь через Свою Церкву щедро подає святиню на спасіння душі й тіла, але немає користі від святині тим, хто нехтує вченням церковним. "Кому Церква – не мати, тому Бог – не отець", – говорять святі.

Хрещення і Богоявлення є святом Просвітлення світу його Творцем. Спаситель явив себе світові, освятив води, зробивши їх купіллю Хрещення, і просвітив світ благодаттю Духа Святого і одкровенням про Божество єдине в Трьох Особах.