– Головне завдання – “спіймати” вологу, навіть туман. При тому самому ноутіллі (нульовому обробітку ґрунту. – Авт.), навіть якщо сильний туман, він обов’язково через рослинки потрапить вологою у ґрунт, – запевняє Олег Писанка.

За класичною технологією, яка включає в себе оранку, культивацію, закриття вологи, в господарствах об’єднання обробляється лише 5% ріллі. У числі перших на теренах району, і не лише, тут розпочали застосовувати чизельний обробіток ґрунту. Йдеться про розпушування землі до глибини 35–37 сантиметрів без перевертання пласта. Завдяки зриванню тієї підошви, яку впродовж років залишав плуг, цей

35–37-сантиметровий шар ґрунту фактично заливається водою. Як наслідок, критична межа для виживання сільгоспкультур під час посушливого літа відсувається на 2–3 тижні. Зазвичай саме цей час і є вирішальним, говорить Олег Писанка. Чизельний обробіток ґрунту застосовується на 65% посівних площ агрооб’єднання.

Поки що лише упродовж одного року в “Лан-Агро” та інших сільгосппідприємствах вирощують сільгоспкультури за допомогою ноутіллу. Досвід застосування цієї технології, скажімо, в Бєлгородській області Російської Федерації минулого року, коли протягом майже двох місяців взагалі не було дощів, а спека сягала близько

40 градусів, продемонстрував таке: поля, на яких застосовувалася технологія ноутілл, не лише вистояли в таких екстремальних умовах (решта навколо – просто спеклася), а й дали вдвічі більшу врожайність, ніж середня по регіону. Глобинчани теж мають непогані результати, хоча вважається, що найбільший ефект досягається через 5–6 років застосування цієї технології. Саме тоді структура ґрунту повністю відновиться, а сам він стане справді природним елементом екосистеми. При всіх перевагах ноутіллу в агрооб’єднанні поки що не ризикують всі посівні площі відразу переводити на цю технологію, ведуть її ретельне вивчення. Відтак “нульовка” використовується на 14% полів.

Остання технологія полягає в тому, що перед посівом ґрунт 2–3 рази обробляється спеціальними боронами, реконструйованими власноруч фахівцями агрооб’єднання з колишніх борон Радченка. Таким чином умисно на 5 см висушується верхній шар ґрунту. Відповідно зверху утворюється мульча (пісок), у якій бур’ян не ростиме. Разом з тим цей шар перешкоджає проникненню сонячних променів глибше, де й зберігається волога, ділиться премудростями агротехніки Олег Писанка. Ця технологія належить до екологічного землеробства, оскільки, скажімо, соя таким чином вирощується взагалі без застосування хімічного захисту. Сою керівник агрооб’єднання згадав не випадково, адже ця культура є профілюючою для всієї групи сільгосппідприємств, які загалом обробляють близько 20 тисяч га землі. Її тут вирощують на 9000 гектарів.

– Соя лікує землю, збагачує ґрунт азотом та ще й приносить непоганий прибуток, – розповідає Олег Писанка.

На базі агроформувань створено науково-дослідний інститут сої, який разом із провідними канадськими виробниками займається селекцією, первинним насінництвом. Сьогодні тут облаштовано сучасну лінію німецького виробництва з очистки й калібровки сої, яка в майбутньому має перетворитися на завод. Також діє завод з переробки соєвого продукту. В господарствах вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник, кормову групу культур і мають високі врожаї.

Об’єднання сільгосппідприємств опікується і соціальною сферою сіл і райцентру. Так, при його фінансовій підтримці було капітально відремонтовано 3 палати реанімаційного відділення районної лікарні, придбано побутову техніку. Забезпечення Жуківського дитсадка продуктами харчування, водопостачання у селах, підвезення дітей до школи, розчищення доріг від снігу – все це виконують агроформування. Передові виробничі технології, спрямовані на збереження родючості ґрунтів, соціальна відповідальність перед територіальними громадами свідчать про те, що ТОВ “Лан-Агро”, інші сільгосппідприємства об’єднання дбають про перспективу і власного бізнесу, і сільських територій, на землях яких господарюють.