На всю оселю пахне урожайним, медово-маковим полем кутя, господині ліплять із тіста найсмачніші та найбіліші півмісяці – традиційні для цього дня вареники. А на порозі вже виспівують веселих щедрівок гості. Відчиняй, господарю, пригощай за такі красні й щиросердні вітання!

А як по-особливому вони сьогодні звучать із уст учасників народного фольклорного ансамблю “Маланка” Полтавської державної аграрної академії (художній керівник – заслужений працівник культури України Юлія Глущенко) – лише нещодавно колектив відзначив своє сімнадцятиріччя! І Маланка, певно, – справді його добра покровителька та щедра натхненниця: ансамбль шанують поціновувачі народного співу в Україні, він – лауреат та дипломант багатьох, у тому числі й міжнародних, фестивалів. У його доробку – ліцензовані аудіо- та відеодиски. Колектив дивує і зачаровує вмінням пробуджувати музикальну мову в таких звичних предметах селянсього побуту, як качалка, гребінка, рогач… Виявляється, відмінний акомпанемент! Цікаво, що віднедавна гурт виконує не тільки народні, обрядові пісні, а й фольк-рок.

“Маланківці” настільки прагнуть відповідати істинним українським традиціям, що навіть сценічне вбрання шили за представленими в Полтавському краєзнавчому музеї зразками народних костюмів XVIII cтоліття. А що вже виблискують намиста та дукачі! А як личать учасницям гурту вигадливі, пишні очіпки! Достатньо, здається, лише одного погляду на ансамбль, одного проспіваного рядка: “Маланка ходила, Василька водила…”, щоб відчути, що кожен із нас у цій круговерті народного свята – свій.