Це підприємство – визнаний лідер тваринницької галузі. Адже тут виробляється більше половини районного валу молока і м'яса. А ще в "Україні" є два племзаводи з вирощування племінного молодняку свиней великої білої породи та української червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби. Агрофірма працює завжди стабільно, поєднуючи роками набутий досвід із новітніми передовими технологіями. Її директор Іван Балюк розповів, що минулого року в реконструкцію тваринницьких приміщень вкладено близько двох мільйонів гривень.
– У двох приміщеннях провели повну реконструкцію, а в двадцяти – капітальний ремонт, – говорить він. – Маємо близько 2 тисяч 500 голів великої рогатої худоби, з них 700 – фуражні корови. Річний надій складає у межах 5,5 тисячі кілограмів на корову. Безперечно, могли б мати і більше. Але добавки і премікси принципово не використовуємо. Нехай буде менше продукції, але якіснішої. Це – наш принцип, який завжди сповідували. Відмовлятися від нього не збираємося, бо працюємо для людей.
– За останні роки ми не зменшили поголів'я корів, утримуємо його стабільним, – приєднується до розмови головний зоотехнік господарства Катерина Рєзникова. – Розвиваємо племінну справу. Племінного молодняку свиней щороку реалізуємо близько тисячі голів майже в усіх областях України. Це – найкращий показник в області. Спільно з Інститутом свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України займаємося селекцією. Зокрема вивели багачанський тип великої білої породи свиней. В Інституті свинарства проводили досліди – контрольну відгодівлю свиней. Наші тварини дали приріст – 1 кілограм 400 грамів на добу. Це – найкращий показник серед усіх племгосподарств області. На молочнотоварних фермах у всіх приміщеннях є молокопроводи, годувальні столи, кормозмішувачі. Механізуємо трудомісткі процеси. Щороку щось нове вводимо у дію.
– На роботі ми вже з п'ятої ранку, – розповідає завідуюча молочнотоварною фермою № 2 Наталія Шарка. – Годину доярки пораються біля худоби, о шостій починаємо доїти. Потім – знову догляд за худобою. А о дев'ятій тридцять приїжджає машина і розвозить по домівках. З пів на третю і до семи вечора знову працюємо. Окрім зарплати, яка становить близько двох тисяч гривень, кожна доярка щодня може взяти додому три літри молока і буханку хліба.
– Вісімнадцять років працюю дояркою, – розповідає Валентина Процун. – Уже звикла до цієї роботи й до розпорядку дня. Люблю свою справу.
Всього в ПАФ "Україна" трудиться понад триста чоловік. Влітку, коли роботи найбільше, кількість працюючих зростає до чотирьохсот. Тоді у господарство приїжджають наймані бригади з інших регіонів держави. Тут створені необхідні умови для праці. Також є млин, олійниця, пекарня та ковбасний цех. У їдальнях за символічну плату (до 1 гривні) можна смачно поїсти. Причому на тракторній бригаді налагоджено триразове харчування, а на фермах – дворазове. У Великобагачанському, Хорольському, Семенівському районах, на землях яких господарює агрофірма, функціонують 8 магазинів. Ще два магазини "на колесах" обслуговують навколишні села.
– Із техніки минулого року закупили один комбайн "Челенджер". Імпортні агрегати, без сумніву, високопродуктивні, але, чесно кажучи, нам ще доведеться мати клопіт із ними, – ділиться роздумами Іван Балюк. – Ми у цьому переконалися. Коли виходить із ладу якась деталь, то відремонтувати імпортну техніку важко і дорого. Тому все-таки сподіваємося, що і в Україні почнуть виготовляти достойні зразки. В усякому разі аграрії із нетерпінням чекають цього від конструкторів та інженерів. Зараз же обходимося тим, що є. І на плаву вдається утримуватися впевнено. Дбаємо й про соціальну сферу. Допомагаємо школам у Радивонівці й Чапаєвці, утримуємо дитсадок, ремонтуємо дороги. Життя, звичайно, нелегке, адже постійно доводиться розв'язувати якісь проблеми. Втім, у майбутнє все ж дивимося з оптимізмом.