– Створюємо робочі місця для того, щоб село мало перспективу, щоб наші люди не поневірялися по далеких і ближчих світах у пошуках заробітків, – розповідає голова наглядової ради товариства Олександр Сухань. – Така наша економічна й соціальна політика. Адже часто трапляється, що приїздить висококваліфікований механізатор, а його дружина не може знайти роботи, бо має, так би мовити, міську професію. Чи затримається він у селі? Звісно ж, ні. Щоб такого не траплялося, ведемо багатогалузеве виробництво.

Швейний цех випускає спецодяг, халати, постільну білизну, вироби на замовлення. Те, що вони здебільшого надходять із Полтави, свідчить про високу якість та доступну ціну мартинівського “швейпрому”, як і те, що на полицях магазинів господарства, а їх лише в Гадячі три, швейні вироби не залежуються.

Пекарні Гадяцького бурякогосподарства забезпечують хлібом (зокрема й соціальними сортами, доступними за ціною і хорошої якості), а також чудовою здобою, тортами, короваями кілька районів Полтавської та сусідньої Сумської областей. Коровай саме мартинівських хліборобів і пекарів щороку відкриває славетний Сорочинський ярмарок. В АТ “Гадяцьке бурякогосподарство” взяли курс на глибоку переробку вирощеної на полях сільгосппідприємства рослинницької продукції. Збудували необхідні складські приміщення й можуть зберігати практично весь зібраний урожай упродовж тривалого часу, налагодили роботу переробних цехів. Тож є й крупа, і борошно, й макаронні вироби…

Щодо основної спеціалізації, то Гадяцьке бурякогосподарство тісно співпрацює з рядом провідних науково-селекційних закладів.

– Найкраще насіння – у нас! Ми його висіваємо, “тиражуємо” й реалізуємо, – запевняє Олександр Сухань. – Маємо можливість брати насіння безпосередньо з ділянки розмноження селекціонера, вирощувати у себе, а потім еліту та супереліту всіх зернових культур продавати.

Такий же високотехнологічний підхід і до тваринницької галузі. У Гадяцькому бурякогосподарстві діє репродуктор з вирощування української червоно-рябої породи великої рогатої худоби і великої білої породи свиней. Поголів’я ВРХ з кожним роком збільшується. Зростають і обсяги виробництва тваринницької продукції.

Прибутки сільгосппідприємства дозволяють розвивати соціальну сферу. Скажімо, лише цього року товариство надало близько півмільйона гривень для потреб територіальної громади. У господарстві нині трудиться 450 працівників. У Мартинівці немає жодної порожньої або покинутої садиби. Люди мають роботу, впевнені у власному майбутньому і вірять у хороші перспективи села.