Діють також курси комп’ютерної грамотності.
Територія школи доглянута, чиста. Поруч із головною будівлею – дитячий майданчик. Його дерев’яні конструкції, зроблені школярами на уроках праці, – улюблене місце відпочинку малечі із сільського дитячого садочка.
У приміщенні старої котельні на території школи встановили економні котли, а поруч добудували топкову під тверде паливо, якого вже заготовили достатньо. Ним обігрівають чимале шкільне приміщення, що дає змогу суттєво економити газ. До речі, коштів для облаштування топкової школа не просила ні в кого. Їх заробляють щороку вчителі разом із учнями, вирощуючи і реалізуючи сільгосппродукцію. Річний прибуток школи в середньому становить близько 500 тисяч гривень.
– У нашому розпорядженні – 150 га ріллі. Її обробляємо власною технікою, за кермо якої сідають вчителі й технічний персонал школи. За зароблені кошти купуємо підручники, оргтехніку, господарчі товари, інструменти, матеріали для ремонту шкільних приміщень, оплачуємо послуги Гадяцького елеватора, де зберігаємо свій урожай. За свої гроші також придбали комбайн, трактори, іншу сільгосптехніку, запчастини до неї, – розповідає директор Великобудищанської спеціалізованої школи Олександр Геращенко.
Є при школі підсобне господарство – корова, двоє коней, свині. Школярі вчаться доглядати за ними, а також плекають розсаду в теплиці. На дослідних ділянках, окрім проведення дослідів, діти разом з учителями вирощують городину для шкільної їдальні. М’ясом і молоком школярів забезпечує місцеве СТОВ “Фіалка”.
Цього року навесні виповнилося 60 років відтоді, як у селі Великі Будища Гадяцького району була відкрита середня школа на базі початкової. Нині ж Великобудищанська спеціалізована школа І–ІІІ ступенів є центром шкільного округу. В ній нерідко відбуваються змагання, під час яких до Великих Будищ приїжджають спортивні команди з інших шкіл району. Гурткова робота в школі, в першу чергу, теж має спортивне спрямування. Проте чимала увага в навчальному процесі приділяється й інформатиці. Комп’ютерній техніці, яка активно використовується на уроках у Великобудищанській школі, міг би позаздрити будь-який інший шкільний навчальний заклад, – комп’ютерний клас, кілька сучасних проекторів, мультимедійна дошка. Все це куплене за зароблені самотужки та спонсорські кошти.
У Великобудищанській спеціалізованій школі є музей історії села. Тут зберігаються предмети давнього побуту, а також бойові нагороди воїнів Великої Вітчизняної війни. Інша реліквія користується незмінним інтересом у любителів інтелектуальних ігор: велетенські шахи рідко коли залишаються на самоті, все більше – у товаристві учнів. Так само, як і ялини, що шумлять на шкільному подвір’ї. Скільки учнівських поколінь вони приймали в першокласники і скільки їх проводжали у широкий світ? Плинуть роки, міняється світ навколо них, а значення школи – прищеплювати любов до знань, праці й рідної землі – неминуще…