Зрозуміло, що остання обставина, як ніщо інше, позначається на конкурсі на ту чи іншу спеціальність під час вступної кампанії. Наприклад, у 2010-му на факультет “Експлуатація, ремонт машин і обладнання АПК” він становив 7 абітурієнтів на місце. Минулого літа, попри те, що загалом в Україні вступників бракувало, студентом факультету зміг стати лише кожний четвертий бажаючий. Повністю укомплектовані групи й на інших двох факультетах – “Виробництво і переробка продукції рослинництва” та “Виробництво і переробка продукції тваринництва”. Тож, за словами директора технікуму Юрія Васильовича Бабича, на прикладі очолюваного ним закладу варто говорити зовсім не про спад інтересу до сільгосп­освіти, а навпаки – про істотний попит на ці спеціальності.

– Нині потужні сільгосппідприємства застосовують новітню високотехнологічну техніку, тож перевагу надають підготовленим кадрам. Звідси – затребуваність випускників нашого факультету з “експлуатації та ремонту”. Паралельно з основною спеціальністю в технікумі можна здобути й допоміжні – слюсаря-ремонтника, зварювальника, техніка штучного осіменіння, квітникаря-озеленювача, оператора комп’ютерного набору. Нині у нас 450 студентів – на стаціонарі й 150 – заочників. У цьогорічному наборі лише кілька контрактників, всі інші навчаються за держзамовленням. Є у закладі й комп’ютерні, й мультимедійний класи…

Одна з найкращих у Березоворудському технікумі й база для практичного навчання: цього року в спеціальному конкурсі серед 26 технікумів колекційно-дослідне поле закладу визнали гідним другого місця. Кілька років тому таку ж оцінку фахівці дали й навчальній фермі Березоворудського технікуму. Поглиблюють студенти закладу здобуті на лекціях знання й у навчально-практичному центрі Хорольського агропромислового коледжу ПДАА. Результат задовольняє, втім, викладачі не без жалю згадують про те, що раніше такий центр був і в Березовій Рудці. У ньому можна було вивчити комплектацію та “норов” навіть “Джон Діра”. Тепер, спостерігаючи за занепадом місцевого ДП СПГ “Березівське”, говорити про це доволі сумно.

На практику студентів технікуму із задоволенням беруть, нерідко й із подальшим працевлаштуванням, потужні господарства не тільки Пирятинського, а й інших районів.

– У нас навчаються студенти з різних областей України, переважно із сільської місцевості, – розповідає заступник директора з навчальної роботи Ірина Іванівна Коваль. – Варто відзначити, що їхнє ставлення до навчання і навіть до перспектив українського села загалом значно змінюється вже після першої практики: побувавши в крупних господарствах, на молокозаводах, вони починають усвідомлювати, що їхні професії затребувані, що вони матимуть за свою працю гідну оплату.

Стипендію студентам виплачують у залежності від успішності. Для відмінників її розмір становить 500 гривень. На повному державному забезпеченні у закладі 18 дітей-сиріт. Гуртожиток технікуму розрахований на 450 місць. Вільний час можна провести за інтересами – діють предметні гуртки, спортивні секції, хор, танцювальний колектив “Барви”. Тричі на тиждень – дискотека. Хто прагне до серйознішого самовираження, може приєднатися до активу громадської студентської організації “Феміда”.

Є сподівання, що в недалекому майбутньому технікум розпочне набір і за новими спеціальностями: “Сервісне обслуговування” (працівники техстанцій), “Ландшафтний дизайн”, “Бджолярство” та “Переробка, зберігання і консервування молока”.