На 12 гектарах, що виділили йому в сільраді, посіяв горох. Турбуватись доводилося не тільки про врожай, а й про те, як надалі відновлювати неймовірно виснажену та занедбану попередніми господарями землю.

Наступного року бажаючим господарювати по-новому вже дозволяли обробляти до 50 гектарів, і це був тільки початок процесу розширення ФГ “Шляхова”. А збільшувалась кількість землі – зростала й потреба у власній сільгосптехніці.

– Шукали по колгоспах стару, списану техніку. Вимінювали й “ліпили”, наприклад, із трьох комбайнів два, – пригадує Олексій Іванович.

 Найскладнішим періодом, за словами Шляхова, для господарства був кінець 1990-х, коли приватних покупців фермерської продукції ще не було, а обіцяна державна підтримка й взагалі зійшла нанівець. Весь зібраний урожай міняли на абищо – газолін, труби, знову ж таки стару сільгосптехніку…

Стрімко розширюватися ФГ почало з 2005 року. Сьогодні воно обробляє 1200 гектарів. Це майже 90% пайової землі іскрівчан. Напевно, односельці нарешті оцінили-таки один із головних принципів Шляхова – не обіцяти нічого надреального й дбати в першу чергу про стабільність господарства. Сьогодні іскрівчани отримують по 5% на пай. Багато з них надають перевагу розрахунку грішми. Вирощує господарство пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, сою.

Про розвиток ФГ свідчить і його технічний арсенал. Прикметно, що тут діє інший принцип Олексія Івановича: не вкладати гроші у дорогу в обслуговуванні та експлуатації продукцію західноєвропейських та заокеанських виробників. Нинішнього року продали колись придбаний просто з виставки, перший в області, російський комбайн “Вектор”, натомість купили двох його “співвітчизників” “Акросів”. До речі, зважаючи на те, що раніше з придбанням тракторів та іншої сільгосптехніки Шляхова добре виручили банківські послуги, суттєвою є та обставина, що минулого року господарство погасило вже останній кредит.

У ФГ працює 13–15 осіб – у залежності від сезонних потреб. Колись давно Шляхову доводилося брати на роботу тих, кому в селі жодної роботи вже не могли довірити, найчастіше через зловживання оковитою, але поступово, зі звільненням цих, гірших, влаштовуватися до господарства приходили справді сумлінні та працьовиті  – вони вже бачили перспективу. Тепер Олексій Іванович переконаний, що його кадри і взагалі найкращі, майже всі працівники – багатопрофільні спеціалісти, освоїли по кілька видів техніки. Це – Геннадій Соколов, Сергій Ващенко, Анатолій Косик, Микола Федоренко, Сергій Сватенко. Найсмачніші борщі їм готує кухар Валентина Федоренко. Незамінною помічницею Шляхову стала й донька – Ірина Литвиненко – його перший заступник та бухгалтер.

Спостерігаючи збоку за спілкуванням Олексія Івановича Шляхова та Іскрівського сільського голови Анатолія Михайловича Сватенка, неможливо, хоча б і напівжартома, не відзначити, що це порозумілися ще й двоє колишніх військових: згадуючи про якесь порушення, дружно погоджуються: “Штрафбат”… Насправді ж спільну мову вони віднайшли в першу чергу тому, що господарство Олексія Шляхова, а він, до речі, ще й депутат Чутівської райради, справді підтримує соціальну сферу  села – школу, ФАП, а нещодавно взяло активну фінансову участь (надало понад 70 тисяч гривень) у відкритті дитячого садочка.

– Дошкільного закладу в селі не було фактично з 1994 року. Тепер його відвідуватимуть близько 20 вихованців, – розповів Анатолій Сватенко. – Садочок відкрили в приміщенні школи й упевнені, що тепер, коли сюди ходитимуть не тільки 45 учнів, а й малята, її не спіткає доля шкіл, котрі закривають.

Важливо також, що з відкриттям садочка семеро іскрівчан отримали роботу. ФГ “Шляхова” потурбувалося, зокрема, про забезпечення закладу побутовою технікою та меблями. Загалом же  щодо спонсорської допомоги від господарства,  то тут у Олексія Івановича також принцип: підтримувати тільки ті справи, якими опікуються відповідальні люди.