Разом із ними жорстоке ув’язнення спізнали й інші члени екіпажу балкера – сімнадцять алжирців, два філіппінці, індонезієць та йорданець.

На борту вже визволеного судна Посол України в Кенії та Об’єднаній Республіці Танзанія Володимир Бутяга, а також консул Посольства Сергій Есаулов зустрілися з українськими моряками. Про пекельні умови полону Послу розповів капітан судна Валентин Дуднік:

– За нами постійно наглядали понад п’ятдесят сомалійських піратів, які щодня загрожували морякам розстрілом. Перші три місяці ми взагалі не бачили сонця, бо нас тримали в ув’язненні без світла й свіжого повітря. Харчувалися здебільшого рисом і макаронами, але особливо нестерпною була постійна нестача питної води. Всі члени екіпажу з кожним днем виснажувалися й втрачали здоров’я, однак піратам було байдуже. Воно не дивно, адже до полонених вони ставились, як до худоби.

Зараз українські моряки почувають себе добре. Їм були надані матеріальна допомога, можливість зв’язатися з родичами в Україні. До очікування вильоту на Батьківщину моряків поселили у готелі, й уже найближчими днями вони повернуться додому.

До речі, нині немає жодного українського моряка, який перебував би у полоні сомалійських піратів.

Як заявив у бесіді з членами екіпажу Посол України Володимир Бутяга, проблема сомалійського піратства має розглядатися міжнародним співтовариством із точки зору терористичного злочину, адже головним чинником бізнесу для піратів слугує людське життя. Український дипломат зазначив, що у питанні активізації боротьби з піратством наша держава в проекті Всеосяжної Конвенції по боротьбі з актами піратства на морі внесла на розгляд країн – членів ООН свої пропозиції. Зокрема українська сторона наголошує на необхідності активного використання механізму робочої групи Другої контактної групи по боротьбі з піратством уздовж узбережжя Сомалі (CGPCS) та участі в її роботі представників України.

Від редакції. “Зоря Полтавщини” щиро дякує Послу України в Кенії та Об’єднаній Республіці Танзанія Володимиру Бутязі за сприяння у підготовці цієї публікації. Водночас нагадаємо читачам, що Володимир Іванович – наш земляк, інтерв’ю з яким нещодавно було надруковано на сторінках “Зорі Полтавщини”.